В клубках провулків губиться воно,
Те місце темне, де скрізь пилу шар,
Де аромат див моря, повний чар,
Туман там, що витав колись давно.
Там ромби вікон в кіптяві старій,
Стовпці книжок скрутились мов лоза,
Нещадно гниль томи ті точить зла –
Віків знання, котрі в ціні низькій.
Зайшовши, зачаровано я взяв
З під павутиння верхній фоліант,
Мій трепет зріс від слів, що зберігав
Таємний і жахливий той трактат.
Знавця я погукав книжкових справ,
Та сміх лише поміж книжок лунав.
Переклад Віталія Гречки