Сучасна народна єврейська мова (ідиш) належить до германської мовної групи і своїм словниковим складом дуже схожа на німецьку.
Стор. 27. Талескотн — чотирикутне полотнище з кантами, з кістами по кутах, з вирізом посередині для голови. Релігійні чоловіки, незалежно від віку та сімейного стану, носили талескотн постійно під верхнім одягом.
Стор. 33. "Куні-Лемл" — п'єса А. Гольдфадена (1840—1908), драматурга і поета, засновника сучасного єврейського театру.
Стор. 40. Гоцмах — один з найпопулярніших героїв оперети А. Гольдфадена "Чаклунка".
Стор. 45. "...великий, могутній і страшний" — так за біблією характеризується іудейський бог.
Стор. 46. Шмендрик, Цінгітанг — дійові особи оперет А. Гольдфадена.
"Скрипка Давида" — п'єса І. Латейнера, автора багатьох низькопробних єврейських п'єс.
"Бар-Кохба" <— історична оперета А. Гольдфадена, де головним героєм є відомий вождь повстання євреїв проти римлян (132—135 рр. н. е.) Бар-Кохба.
Хусид — танець хусидів — послідовників релігійно-містичного руху серед частини побожних євреїв за старих часів.
Стор. 59. "Благодійність рятує від смерті!" — цю сентенцію вигукує служка похоронного братства, а також учні хедерів, які ідуть за катафалком під час похоронної процесії.
Стор. 67. "Гарячі пиріжки" — куплети з оперети А. Гольдфа-дена "Чаклунка".
Стор. 69. "Капцпзон і Гунгерман" — п'єса А. Гольдфадена.
Стор. 80. Хануко — єврейське релігійне напівсвято (приблизно у листопаді—грудні).
"...хто викрадатиме в нього на пасху мацу з-під подушки".— За релігійним іудейським ритуалом, на початку урочистої пасхальної вечірньої трапези глава сім'ї ховає кусок маци, який слід з'їсти лише наприкінці трапези. Аби діти не заснули під час тривалої трапези, ускладненої численними молитвами та легендами про чудеса визволення древніх ізраїльтян від єгипетського рабства,— провадилась своєрідна інсценізація: хтось з дітей викрадає захований кусок маци (що зветься афікоймен) і повертає його батькові, коли настає час з'їсти його, і той, хто викрав, одержує в премію горіхи.
Свято кучок — осіннє єврейське релігійне свято.
Стор. 86. Цимес — традиційна єврейська святкова страва, яку вживають на третє, звичайно — компот, узвар тощо.
Стор. 90. "...коли патріарх Авраам повів свого сина Ісаака на заколення".— Біблійна легенда про те, як праотець Авраам хотів принести в жертву богові свого єдиного сина Ісаака.
Стор. 95. К йдеш — молитва над вином під час суботньої та святкової трапези.
Стор. 103. "Хай звеличиться і святиться..."-^початок тексту поминальної молитви — кадеш.
Стор. 116. Свято пурім — єврейське релігійне напівсвято за місяць до пасхи.
Стор. 119. "Хінке-Пінке", "Соломон Горлань", "Велфік їсть узвар" — халтурні п'єси єврейських мандрівних труп.
Стор. 123. Пурімшпілери — актори-аматори (переважно з ремісників, робітників та іншої бідноти містечка), що розважали багатих і заможних хазяїв у напівсвята пурім інсценізаціями за фабулою книги "Есфір" та іншими біблійними мотивами з інтермедіями сатиричних куплетів, в яких часто висміювали самих багатіїв.
Стор. 128. "Історія про Потіферу з Иосифом Прекрасним".— За біблійною легендою, Йосиф Прекрасний, один з молодших синів праотця Іакова, був проданий у рабство, потрапив до єгипетського сановника Потіфера. Дружина Потіфера домагалася любові Иосифа, але він вистояв проти спокуси й відкинув її любов.
Стор. 132. Левіафан (левіосон) — легендарна допотопна величезна риба. Маленького на зріст Левіуса за звуковою подібністю прозвали Левіафаном.
Стор. 138. Кашерна ковбаса — ковбаса, виготовлена з продуктів, які дозволено вживати євреям, за іудейською релігією.
Стор. 142. Марчелла Ембріх (1858—1935) — псевдонім (але не Бмбріх, а Зембріх) відомої співачки Марцеліни Коханської.
Стор. 159. "...як на одинадцяту кару єгипетську".— За біблійною легендою, бог покарав древніх єгиптян десятьма найжор-стокішими карами, аби примусити фараона звільнити євреїв від неволі. Тут говориться про одинадцяту кару як про щось надмірне.
Стор. 167. "Хава", "У п'ятницю ввечері" — низькопробні пісеньки, які в той час були поширені серед єврейського міщанства.
Стор. 180. "Уріель Акоста" — трагедія Карла Гуцкова про прогресивного голландського філософа-атеїста Уріеля Акосту (бл. 1590—1640), який зазнав переслідувань інквізиції та знущань рабинів; закінчив життя самогубством.
Стор. 184. "...і під балдахін".— За іудейською релігією, ритуал одруження провадиться під балдахіном, який тримається на чотирьох древках.
Стор. 192. "Ідеш до "Кишенева" — гра слів "кишеня", по-єврейському "кешене" співзвучне слово з словом "Кишинів".
Стор. 206. Цадик — керівник хасидів.
Частина друга СКИТАЛЬНИКИ
Стор. 216. Сіоністи — прихильники єврейської буржуазної реакційної течії, яка прагнула утворити самостійну єврейську державу в Палестині.
Стор. 217. Герцлъ Теодор (1860—1904) — засновник, ідеолог і керівник сіоністської організації, так званого політичного сіонізму.
Територ іаліст и — прихильники єврейської націоналістичної
течії, яка прагнула утворити єврейську державу на будь-якій території.
Зангвілль Ізраїль (1864—1926) — ідеолог територіалістів.
Стор. 226. Патті Аделіна (1843—1919) —відома італійська опе-рова співачка.
Стор. 232. "...кричати — я цар Соломон". — За легендою, трон царя Соломона захопив був найголовніший чорт Асмадай, прибравши вигляд царя. Соломон, одягнений у лахміття, ходив скрізь і кричав: "Я — Соломон!", але ніхто йому не вірив.
Стор. 239. Франц-Йосиф — австрійський імператор з 1848 по 1916 рік.
Стор. 243. Дружина Лота.— За біблійною легендою, дружина Лота за те, що не виконувала божих наказів, перетворилась на соляний стовп.
Стор. 249. Адлер Яків — найпопулярніший в Америці єврейський актор.
Бернар Сара (1844—1923) — найпопулярніша у XIX столітті французька актриса.
Стор. 255. "...жінкою в фальшивою перукою".—За єврейською релігійною традицією, заміжні жінки, аби не спокушати чоловіків своїм природним гарним волоссям, повинні були носити перуки.
Стор. 258. До пришестя месії — те ж саме, що і "до другого пришестя", тобто ніколи.
Стор. 259. Шифскарта — квиток на право проїзду на океанському пароплаві.
Стор. 290. Скобелев (1843—1882) — російський генерал, який відіграв значну роль у російсько-турецькій війні.
"...не восталося слідів від пейсів... навіть тамі де в нього починається борода..." — У побожних євреїв старих часів вважалося за гріх голити бороду і стригти пейси (волосся біля вух).
Стор. 302. Під звуки сурм і фанфар.— На єврейське релігійне свято Новий рік (Рош-гашоно) і судний день (йом-кіпур) під час літургії сурмлять у баранячий ріг. Тут цей вираз означає "а великим галасом".
Стор. 303. "...напередодні осінніх свят..."—Осінні єврейські свята, за релігійним календарем,— у перший день місяця "тиш-рей" (вересень — жовтень) — Новий рік; 10-го тишрей — судний день (піст); 15-го — свято кучки.
Нікель — дрібна монета.
Стор. 306. "...найсвятішого імені... в нашій історії" — тут мова іде про ім'я легендарного біблійного пророка Мойсея (на мові ідиш — Мойше).
Стор. 310. Шиф Джейкоп — відомий американський банкір.
Стор. 313. "Кол-нідрей" — урочиста молитва, яку побожні євреї читають на початку вечірньої літургії напередодні судного дня.
Стор. 314. Єгупець вигадана Шолом-Алейхемом назва м. Києва.
"...гостинний майже, як патріарх Авраам".— За легендою, праотець Авраам був винятково гостинною людиною.
Стор. 319. Кібец (гебр.)—зборище.
Стор. 323. Руавельт Теодор — президент США з 1901 по 1909 рік.
Стор. 343. Хаславич — містечко в колишній Могильовській губернії. Любавич — теж; місце перебування відомої династії хасидських цадиків Шнеєрсонів.
Стор. 348. "Прийшов Гаман" — вираз з біблійної книги "Ес-фір". Гаман, перший міністр древнього царя Ксеркса (Ахашвей-роша), увійшов у свідомість євреїв як уособлення грізної, злої, ворожої людини.
Стор. 358. Маршал Луге — відомий американський юрист.
Стор 368. Іст-Бродвей — вулиця в Нью-Йорку, де мешкають багато євреїв.
Стор. 400. Гордін Яків (1853—1909) — єврейський драматург.
Лібін 3.— єврейський драматург.
Якобі Георг (1840—1906) — музикознавець і диригент.
Стор. 402. Спінова Бенедикт (1632—1677)—великий філософ-матеріаліст і атеїст, підданий рабинами анафемі за безбожні погляди.
Стор. 415. "...спопелів би він, як Содом і Гоморра".— Два древніх міста, які, за біблійною легендою, були зруйновані богом за гріхи їхніх жителів.
1
Рандеву — побачення (франц.).
2
Хау ду ю ду?—Як ся маєте? (Англ.)
Ш