Стверджується, що було продано півтора мільйона примірників. На відміну від негритянської преси, яка переважно позитивно сприйняла роман, "білі" рецензії, звісно, були як "за" так і "проти". Книгу як звинувачували в "істеричній несправедливості", так і погоджувались з нею, підтверджуючи, що все описане "відбувається по усій Півночі". Біограф Льюїса Річард Лінгмен (Lingeman (2002) "Sinclair Lewis: Rebel From Main Street") пише:
"Часте заперечення білих противників роману полягало в тому, що теза Льюїса про те, що успішний молодий банківський керівник добровільно прийняв публічну ідентичність чорношкірої людини, завдаючи горя собі та своїй родині, є неправдоподібною. Льюїс просто відповів, що Кінзблад був чесною людиною. Але, як припускає Лоренс Янні, "можливо, нездатність рецензентів зрозуміти, що хтось може пишатися тим, що став чорним, — це єдине, що робило дії центрального персонажа неправдоподібними". Поступ Кінзблада в романі — це відмова від американського кредо про неповноцінність чорних і переваги білих; як чесна людина, він повинен відмовитися від своєї раси і знайти в своїй чорній спадщині, починаючи з Ксав'є Піка, якості, якими можна пишатися...
...Насправді, були приклади з реального життя, коли люди, яких вважали білими, обирали — або були змушені обирати — бути чорношкірими. Абрам Херріс, професор економіки в Університеті Ховарда та Чиказькому університеті, який вважав Кінзблада дурнем, тим не менш, міг назвати десятки білих людей, які зробили подібні відкриття і відреагували так само, як і він". На підтвердження цих слів, як приклад, Лінгмен вказує на книгу 1995 року Грегорі Ховарда Вільямса "Life on the Color Line", в якій автор розповідає про те, як у 1950-х роках він відкрив для себе, що він юридично є чорношкірим, а також про образи та приниження, яких він зазнав від представників обох рас.
Тим не менш Лінгмен говорить, що Льюїса не задовольняли величезні продажі роману, цитуючи його слова, ніби сказані ним своїй колишній коханці Марселі Паверс: "Я відчуваю трохи більше смутку через напад на "Кінзблада" і на мене, аніж радості від великого ентузіазму щодо нього". Лінгмен припускає, що, "можливо, він відчував, що вчинив літературний гріх, написавши пропагандистський роман".
Раніше Лінгмена професор Марк Шорер (Schorer, 1963) заявив:
"У "Кінзбладі" (1947) він (Льюїс) зробив останню напружену спробу повернутися до американських реалій, звернувшись до проблеми негритянської меншини в американському житті. Книга викликала певний ажіотаж як соціальний документ, але не як літературний твір, і навіть її соціальна корисність, як тепер зрозуміло, зведена до мінімуму механічним спрощенням Льюїсом того, що, безумовно, є однією з найскладніших, а також однією з найгостріших проблем національного життя Об'єднаних Держав Америки".
ПРИСВЯТА
"Присвячується М.Т.Ш., хто першою почула цю історію".
Марсела Паверс – зрадливе кохання письменника — одружилася в березні 1947 року. Льюїс надіслав їй "найніжніший, найзахопленіший і найщиріший привіт і сподівання на ваше велике щастя, а також моє тверде відчуття, що ви з Майком знайдете його. Ви чудова людина, одночасно мудра і по-доброму божевільна; знати вас — це єдина видатна подія в моєму житті і те, що додає мені сил". Однак, він припинив надсилати їй гроші, які надсилав з 1939 року. Як весільний подарунок, він присвятив їй роман "Кінзблад". Абревіатура "М.Т.Ш." означала "Маленькі Таємні Шпигунки" (в оригіналі S.S.S. – Small Secret Spies) – ласкаве приватне прізвисько Марсели.
РОЗДІЛ 1
"...піднімаються до "Рейнбоу Рум"!". Rainbow Room (Веселкова Світлиця) – ресторан на 65 поверсі у будівлі Рокфеллер Плаза у Нью Йорку.
"...Масква". Тут мається на увазі столиця Руснявої Федерації і Радянської Імперії.
"...поміж Форт Вільямом і Далласом". Тобто від держави Мейн на Півночі до держави Тексас на Півдні.
"...льотчика, нагородженого Хрестом Вікторії". Хрест Вікторії — найвища та найпочесніша військова нагорода Великої Британії за виняткову мужність під час бойових дій.
"...створювала атмосферу чинквеченто". Італійська назва 16 століття, коли творили такі майстри як Леонардо да Вінчі і Мікеланджело Буонаротті.
"Звучить як Четверте Липня". 4 Липня – День Незалежності Об'єднаних Держав Америки.
"...вечеряли не в "Рітці", а в "Шрафті"". Тобто вечеряли не ресторані розкішного готелю Рітц-Карлтон, а в мережі великих ресторанів Нью Йорка за помірними цінами.
"...варто було б носити кілти". Кілт – відріз тканини зібраний складками і обернений навколо талії, створюючи спідницю – шотландський національний чоловічий одяг.
"...на ім'я Ніл Кінзблад". Прізвище "Кінзблад" (Kingsblood) означає "Королівська кров". Ті, хто вважають, що це прізвище має писатися українською "Кінгсблад", як і в руснявому перекладі роману, мають пройти на авторитетний словник "Collins English Dictionary" і переглянути як вимовляються подібні слова, такі, наприклад, як Kings, Kingsford, Kingstown і таке інше. Русняве "Кінгсблад" — нелогічне поєднання, бо якщо "Кінгс" то має бути далі "блоод", але якщо "блад" — як це слово вимовляється – то першим має бути "Кінз".
РОЗДІЛ 2
"...котеджам у стилі Кейп Кода". Традиційний стиль англійської архітектури, названий по назві півострова Трісковий Мис (Cape Cod) в Массачусетсі, де селились перші переселенці.
"...площа, під назвою "Карфур"". Карфур (Carrefour) з французької Перехрестя.
"...майорить своїм галантним гонфалоном". Гонфалон – прямокутний прапор з двома роздвоєннями знизу. Використовувався як у військах з гербами лицарів так і в релігійних ходах з ликами святих.
"...гвинтівка компанії "Хадсонс Бей"". Хадсонс Бей (Hudson's Bay) або традиційно скалічено називається — Гудзонова Затока – найстаріша компанія Північної Америки, заснована ще у 1670 році для торгівлі хутром. Її гвинтівки для промислу мали спеціальне гравірування змії.
"...належав Королівській Кінній поліції". Канадська Королівська Кінна Поліція виконувала функції федеральної поліції.
"...лежав том Емілі Дікінсон". Американська поетеса 19 століття. За своє життя майже нічого не опублікувала, але тепер вважається одною з найважливіших поетес.
"...купила справжню англійську люфу". Люфа (loofah) – мочалка, яку виготовляють з тропічної рослини родини огіркових люфи.
"...терпіти тільки "Goût de Rose". З французької "Смак рози".
РОЗДІЛ 3
"...французи та поголів'я Гайне". Тобто німці.
"...печатка Шемхамфораса". Шемхамфорас(ш) означає з давньоєврейської "явне ім'я" і є талмудичною назвою тетраграматона – чотирибуквенне (YHWH) невимовне ім'я Бога.
"...ненависті до італійців чи краутів". Краут – з німецької означає "трава" або "листя" і в складних іменниках означає капусту, наприклад: "вайскраут" — білокачанна капуста, а "заверкраут" — квашена капуста. Звідси і зневажливе прізвисько німців.
РОЗДІЛ 4
"...з нашою Топсі". Топсі ім'я непокірної негритянської дівчини-рабині з роману Херріет Бічер Стоу "Халупа дядька Тома".
"...що всі зіги". Зіги (zigs) – зневажливе прізвисько негрів.
"...п'яти відсотків білого мулу". Білий мул (white mule) – низькосортне віскі.
РОЗДІЛ 5
"...Кавказіанська могутність". Тут мається на увазі "арійська могутність". Ще у 1780 році було запроваджено поділення людствв на три раси: кавказіанська, монголоїдна і негроїдна. Кавказіанською називалась біла раса або європеоїдна через те, що Кавказ вважався місцем народження білою раси.
"...клубу "Джампін Джайв". Клуб має назву "Плигаючий Джайв" де джайв (jive) – це досить жвавий стиль танцю популярний у 40-х і 50-х роках і жвавий негритянський джаз.
РОЗДІЛ 6
"...називали "боббі-соксер". Боббі-соксерами (bobby soxers) називали молодих жінок і дівчат-підлітків, які почали носити вільний одяг і зокрема шкарпетки. Походження терміну приписують статті у "Тайм", де дівчат-підлітків середини 40-х описували, як "довговолосих", "кругловидих", що носили "коротенькі білі шкарпетки" (bobby socks) і поклонялися співаку і актору Френку Сінатрі.
"...насмішки над "кайками"". Кайками (кіке) американці зневажливо називали євреїв. Етимологія слова має кілька пояснень, одне з яких дає Оксфордський Словник Англійської Мови, в якому говориться, що принизливий термін виник через поширене закінчення прізвищ східно-європейських євреїв на "кі" і "кy" в англійському написанні, як, наприклад, у цих двох щурів: Zelensky і Kolomoisky.
РОЗДІЛ 7
"...будь-яка підла бакра". Бакра (buckra) — один із варіантів західноафриканського слова "mbakara", що означає біла людина або господар.
"...старий торі". Торі – тут мається на увазі "консерватор". Торі – колишня політична партія, що представляла інтереси аристократії і духовенства – перетворилась на Консервативну партію Великої Британії.
"...бажано за свого fiancé". Fiancé – з французької наречений.
"...усі ці небезпечні дні Ти". В Америці, як і в Британії, згідно з Біблією, на "ти" звертаються до бога.
РОЗДІЛ 8
"...пов'язана з Брюсом і Воллесом". Bruce and Wallace – Роберт Брюс (1274-1329) і сер Вільям Воллес (1272-1305) – очолили шотландський спротив англійським загарбникам — королям Едуардам І та ІІ. Образ лицаря Воллеса зобразив у фільмі "Хоробре серце" (1995) Мел Гібсон.
"...знаменитими кілті". Тобто шотландські військові.
РОЗДІЛ 9
"...в яких шльондри Ілізабет". Маються на увазі фрейліни королеви Ілізабет Першої Тюдор.
"бачив Тесс і Джуд, і малу Нелл, і Лорну Дун... і Дж.Г.Рідера, і Хенрі Баскервіля". Літературні герої: Тесс і Джуд – персонажі романів Томаса Харді "Тесс з роду д'Ербервіллів" і "Джуд Непримітний"; мала Нелл – дівчинка з роману Дікенса "Крамниця старожитностей", а Лорна Дун — героїня однойменного роману Р.Блекмора; Дж.Г.Рідер – персонаж детективних романів Едгара Воллеса, а Хенрі Баскервіл – з детективної повісті Артура Конан Дойла.
"Оуйєз, оуйєз". Оуйєз — традиційний вигук, який вимовляється два або три рази поспіль, щоб повідомити про відкриття судового засідання.