У людей є свої уявлення, і вони не збираються їх міняти. Ніхто вже не сумнівався в тому, що Фріда – коханка Кламма, навіть ті, хто був у курсі справи, втомилися сумніватися. Будь собі коханкою Кламма, чорт із тобою, думали вони, якщо ти вже нею стала, але ми хочемо, щоб це було помітно, щоб тебе підвищили. Та ніхто нічого не помічав, все залишалося, як і раніше, Фріда далі працювала в шинку і потай була щаслива з цього. Але її авторитет серед людей падав, і вона не могла цього не помітити, переважно вона зауважує такі речі ще до того, як що-небудь відбудеться. Справді вродлива й приємна дівчина, яка вже опинилася за шинквасом і затрималася там, не мусить удаватися ні до яких хитрощів. Доки вона гарна, залишатиметься на своєму місці, якщо не трапиться якогось несподіваного страшного нещастя. Але така дівчина, як Фріда, постійно мусить переживати за своє місце, звичайно, вона не показує цього, навпаки, скаржиться, що робота їй набридла. Але потай постійно спостерігає за загальним настроєм. І вона помітила, як збайдужіли до неї люди, перестали звертати увагу на її присутність, навіть слуги не вважали за потрібне підіймати очі, коли вона заходила, бігали не за нею, а за Ольгою та іншими схожими дівчатами, в поведінці господаря вона також почала помічати, що вже не незамінна, вигадувати постійно нові історії про Кламма також не було змоги, адже все має свої межі, і тоді Фріда відважилася на щось новеньке. Хто б тільки зміг здогадатися про це відразу! Пепі відчувала щось подібне, але здогадатися не могла й вона. Фріда вирішила організувати скандал. Вона, коханка Кламма, кидається на шию першому-ліпшому, найкраще якомусь упослідженому. Про це заговорять і довго не заспокояться, нарешті, нарешті всі знову згадають про те, що означає бути коханкою Кламма й відкинути цю честь у сп'янінні нової закоханості. Важко лише знайти відповідного чоловіка, з яким можна зіграти в таку хитромудру гру. Це не міг бути знайомий Фріди, також ніхто зі слуг, кожен із них швидше за все просто подивився б на неї великими очима й пішов геть, насамперед він не зміг би довго залишатися серйозним, і ніхто б не повірив навіть наймайстернішим розповідям про те, що він напав на Фріду, а вона не змогла боронитися й віддалася йому в мить забуття. І навіть якщо такою людиною мав стати найбільш упосліджений, то все одно він повинен бути спроможним правдоподібно довести, що, попри свій тупуватий і неохайний вигляд, найбільшою його мрією є саме Фріда і, – о Боже! – можливість одружитися з нею. Але навіть якщо це мав бути хтось дуже нікчемний, гірший за слугу, набагато гірший за слугу, але все-таки хтось, через кого над нею б не сміялися, хтось, хто міг би сподобатися ще комусь, якійсь іншій дівчині. Але де знайти такого чоловіка? Інша дівчина, напевно, марно шукала б його все життя. Але Фріді пощастило, і до неї в шинок прийшов землемір, можливо, саме того вечора, коли їй уперше спав на думку такий план. Землемір! Тож що цікавить цього К.? Чи з'являються в нього в голові якісь незвичайні думки? Чи досягне він чогось особливого? Хорошу посаду, відзнаку? Чи прагне він до чогось такого? Тоді він мав би з самого початку поводитися інакше. Він же повне ніщо, варто тільки придивитися до його становища. Він землемір, це означає, що він чогось учився, але коли не вміє цього належно застосувати, то й користі не матиме жодної. І при цьому він має нічим не підтверджені амбіції, він не те щоб прямо про них заявляє, але всі знають, що амбіції в нього є. І це дратує. Чи знає він, що навіть покоївка принижується, коли довго розмовляє з ним? І зі всіма цими дивними амбіціями він відразу ж першого вечора потрапляє в грубо поставлену пастку. Хіба йому не соромно? Що так привабило його у Фріді? Тепер він може зізнатися. Невже вона справді йому сподобалася, ця худюща й бліда істота? Ні, він навіть не роздивлявся її, вона лише сказала, що є коханкою Кламма, бо він цього не знав, і він уже пропав! Звичайно, тепер їй треба було піти геть, бо для неї більше не залишилося місця в "Панському дворі". Пепі бачила її того ранку, перед відходом, збіглася вся прислуга, кожному було цікаво побачити. І її влада була ще настільки сильною, що всі їй співчували, навіть вороги, таким правильним виявився її розрахунок із самого початку. Віддатися такому чоловікові, – цього не міг збагнути ніхто, всім здавалося, що це важкий удар долі. Маленькі посудомий-ки, які захоплюються кожною кельнеркою, були невтішні. Навіть Пепі це вразило, вона не могла до кінця стримати себе, хоча вся її увага була зосереджена на іншому. їй впало в око, що Фріда майже не засмутилася. Загалом те, що з нею трапилося, можна назвати страшенним лихом, і Фріда старанно робила вигляд, ніби дуже нещасна, але цього було замало, вона не змогла обдурити Пепі. Тож що заспокоювало Фріду? Щастя нового кохання? Це можна було відразу викреслити. Що ж тоді? Що дало їй сили, наприклад, продовжувати холодно і ввічливо поводитися з Пепі, яку тоді вже вважали Фрідиною наступницею? Тієї миті в Пепі було надто мало часу, щоб розмірковувати над цим, і надто багато роботи, вона готувалася до нової посади. До початку нового життя залишалося якихось кілька годин, а в неї все ще не було відповідної зачіски, елегантної сукні, гарної білизни, пристойного взуття. Усе це потрібно було знайти за цей короткий час. Якщо не маєш можливості належно виглядати, краще одразу відмовитися од посади, бо тебе все одно виженуть уже протягом перших півгодин. І Пепі майже дала собі раду з цим завданням. Робити зачіски вона й сама чудово вміє, одного разу навіть господиня попросила зачесати її, в Пепі дуже легка рука, а її густе волосся легко вкладається. Сукню теж пощастило дістати. Обидві її товаришки стали в пригоді, що було для них честю, бо якщо одна з групи покоївок раптом опиняється за шинквасом, від цього пізніше, коли вона стане впливовою, виграють усі. Одна з подруг уже давно мала дорогу тканину, це був її скарб, вона часто показувала тканину іншим і мріяла колись пошити собі розкішну сукню, а тепер учинила дуже шляхетно й пожертвувала тканину Пепі. Обидві дівчини допомагали шити, навіть для себе вони не могли б старатися більше. Це була дуже радісна робота, всі почувалися щасливими за нею. Вони сиділи, кожна на своєму ліжку, одна над одною, шили, співали й передавали одна одній угору та вниз готові деталі й оздоблення. Коли Пепі думає про все це, їй стає важко на серці, тепер доведеться повертатися до своїх подруг із порожніми руками! Таке нещастя, і так легковажно викликане насамперед К.! Усі так тішилися сукні, здавалося, вона стане запорукою успіху, а коли знаходилося місце ще для якоїсь стрічки, зникали останні сумніви. І хіба ця сукня не пречудова? Зараз вона вже трохи зіжмакана й поплямлена, у Пепі не було в що переодягтися, вона змушена була носити сукню вдень і вночі, але те, що ця сукня дуже гарна, все ще можна роздивитися, навіть ця клята сестра Варнави не могла б пошити кращої. І те, що сукню можна за бажанням стягувати або розширювати як угорі, так і внизу, тобто постійно змінювати фасон, – це дуже важлива деталь, вони самі придумали це. Зрештою, для Пепі не так уже й складно шити, вона не хвалиться цим, але здоровим і вродливим дівчатам усе пасує. Набагато важче було дістати білизну та взуття, і з цим Пепі впоралася вже не так успішно. Тут теж, наскільки були здатні, допомогли подруги, але здатні вони були не на багато. Вони змогли дістати і залатати тільки грубу білизну, а замість чобітків на каблучках їй довелося задовольнитися домашніми капцями, які краще ховати, аніж виставляти напоказ. Подруги втішали Пепі: Фріда ніколи не була гарно вбрана, а часом ходила по шинку такою нечупарою, що відвідувачам було приємніше, коли їх обслуговували хлопці з пивниці. Це було правдою, але Фріда могла собі дозволити таке, вона вже мала добру репутацію, її поважали. Якщо дама одного разу дозволить собі з'явитися на людях брудною й недбало вбраною, це навіть привабливо, але Пепі новенька, а це зовсім інша справа. Крім того, Фріда не вміє добре вбиратися, у неї зовсім немає смаку. Якщо в тебе жовтувата шкіра, від цього нікуди не подінешся, але не обов'язково ще й вбирати кремову блузку з глибоким вирізом, так щоб у всіх від жовтизни аж сльозилися очі. Поза тим Фріда надто скупа, щоб добре вбиратися, все, що заробляла, відкладала, невідомо для чого. На службі їй не потрібні були гроші, вона обходилася побрехеньками й хитрощами, цього Пепі не збиралася від неї переймати, і тому було важливо так причепуритися, щоб відразу показати себе з кращого боку. Якби в неї було для цього більше засобів, вона перемогла б, незважаючи на всю хитрість та розум Фріди і наївність К. Зрештою, починалося все дуже добре. Необхідні знання і вміння, а їх потрібно не так і багато, Пепі мала давно. Щойно вона зайшла до шинку, як відчула себе на своєму місці. Нікому не бракувало Фріди. Лише на другий день гості почали питати, де ж поділася Фріда. Пепі не зробила жодної помилки, господар був нею задоволений, од страху він увесь перший день провів у шинку, потім приходив лише час від часу, а далі взагалі дав їй спокій, адже рахунки були в порядку, а виручка порівняно з періодом, коли працювала Фріда, навіть трохи збільшилася. Пепі почала запроваджувати нововведення. Фріда пильнувала в шинку й за слугами не тому, що була надто старанна, а зі скупості, зі страху втратити частину своєї влади, з бажання панувати над усім, особливо вона старалася, коли хтось дивився на неї. Пепі доручила цю роботу хлопцям із пивниці, і вони справувалися тут значно краще. Завдяки цьому в неї залишалося більше часу для панських кімнат, і вони швидше обслуговувалися. Пепі встигала з кожним перекинутися кількома словами, на відміну од Фріди, яка берегла себе для Кламма і сприймала кожне слово й кожне наближення когось іншого як образу Кламма, хоча це було мудро, бо, коли вона врешті допускала когось до себе, це сприймалося як неабияка винагорода. Пепі ненавидить такі хитрощі, та на початку їх і не застосуєш. Пепі була привітною з усіма, і всі були з нею привітні. Усі раділи тому, що тепер працює вона. Коли втомлені чиновники нарешті сідають на мить випити пива, їх можна цілковито змінити одним лише словом, поглядом, порухом плечей.