Генерал Жако був надто вихований, щоб виказати здивування з приводу дивної поведінки лорда Грейстока. Він вирішив, щойно молода пані прийде, привітатися і при першій нагоді піти геть. Наступної миті увійшла Меріем.
Лорд Грейсток і генерал Жако підвелися їй назустріч. Англієць мовчав — він хотів побачити, яке враження справить обличчя дівчини на француза. Бо коли Джон побачив дитячу фотографію Жанни Жако, у нього з'явилося ймовірне припущення. Щойно генерал Жако побачив Меріем, як відразу повернувся до лорда Грейстока.
— І ви давно це знали? — схвильовано спитав він.
— Відтоді, як ви мені показали фотографію, — відповів англієць.
— Це вона! — сказав Жако голосом, що тремтів від хвилювання. — Але вона не впізнає мене — звичайно, ні.
Потім він повернувся до Меріем.
— Дитино, — сказав він, — я твій...
Вона не дала йому договорити і з щасливим вигуком кинулася в його обійми.
— Я знаю тебе! Я знаю тебе! — закричала вона. — О, тепер я згадала! — І старий обійняв дочку.
Джек Клейтон і його мати, коли вислухали всю історію, були також щасливі, що Меріем знайшла батька і матір.
— Врешті, тобі не доведеться мати за дружину бідну арабську сирітку, — сказала Меріем. — Правда, це чудово?
— Ти надзвичайна! — відповів Убивця. — Я одружився з моєю маленькою Меріем, і мені геть байдуже, чи вона арабка, чи просто маленька Тармангані.
— Ні те, ні друге! — сказав генерал Арман Жако. — Вона — справжня принцеса.
БЕРРОУЗ Едгар. Тарзан та його звірі. Тарзанів син: Романи. — К.: Веселка, 1997. — 376 с.
ПОКАЛЬЧУК Олег, переклад з англійської, 1996.