Зараз я можу говорити лише про те, що є хмара чи дві хмари, а іноді довгими годинами небо зовсім чисте, та ще чистий квадрат паперу, пришпилений до моєї стіни. Перше, що я побачив, коли розплющив очі і витер пальцями сльози, було ясне небо, а потім уже хмара — вона заходила зліва і повільно, ніби красуючись, сунула направо. Буває, що все суціль забарвлено сірим, все стає однією величезного хмарою, і тоді розлітаються бризки дощу. Цей дощ падає навскісними рисочками, а мені він — ніби перекинутий плач. Потім квадрат стає чистим — мабуть, від сонця — і знову пропливають хмари: одна, дві, а то й три зразу. Й іноді голуби, часом один-два горобці.
[1] Фра Філіппо — їспанський художник XV–XVI ст.
[2] Одначе інший ключ — у внутрішній природі труднощів, які суспільство… (Франц.)
Джерело: Кортасар Х. Таємна зброя. Новели.— К., Дніпро, 1983.
Переклад: Юрій Покальчук