Морський орел

Джеймс Олдрідж

Сторінка 39 з 39

Я пояснив йому, як тримати курс. Він упорається. За це не турбуйтеся. Ви всі доберетеся до Єгипту.

— Гаразд. Гаразд,— сердито сказав Берк.— Але навіщо вам зоставатися тут? Не вигадуйте дурниць. Поїхали.

— Ні,— відказав Ніс.— Я дуже жалкую. Але тепер я не можу їхати з тобою, австралос. Для мене то буде марна справа.

— А ще більш марна залишатися тут,— сказав Берк.

Ніс сказав літтосцям зіпхнути човен у воду, і вони почали штовхати його з берега. Майор та інші посідали в нього. Юний Талое обійняв і поцілував Ніса, усміхнувся лукавою дитячою усмішкою і теж сів. Тільки Берк усе ще стояв на березі біля Ніса.

— Зрозумій,— сказав йому Ніс.— Усі ми будемо битися проти залізноголових, усі, крім метаксистів. Вони підуть і проти нас, і проти всієї Греції, щоб тільки захопити владу після війни. А що нам дасть перемога над залізноголовими, коли замість них нам на шию сядуть метаксисти? А для нас це те саме.

Ми повинні знищити тих і тих, а це можливо тільки в Греції, тільки тут. Я хочу битися проти залізноголових, але не для того, щоб метаксистам було легше прийти в Грецію. Тому, щоб не марно проливалася наша кров, ми повинні винищити метаксистів. Це дуже важливо. Невже ти цього не розумієш, австралосі

Берк стиснув уста, ніби з досади.

— Так,— сказав він нарешті.— Мабуть, розумію.

— От і гаразд. Тоді адіо, австралос, і дякую тобі за Хавро Спаті.

— Нема за що,— сказав Берк, і видно було, що він здався.

— Адіо.

— До побачення,— повільно сказав Берк.

Вони похапцем і ніяково потисли один одному руки, й Берк сів у човен.

Раптом Ніс ступив у воду й пішов за човном.

— Ти розкажи там про все,— мовив він з несподіваною пристрастю.— Розкажи, австралос. І Талое також розкаже. Обіцяєш? Розкажи всім, що ми тут будемо битися проти залізноголових. Але тільки не задля метаксистів. А там хай теж б'ються, великими силами, бо розбити залізноголових повинні англійці й усі ті, що з ними. Тільки не задля метаксистів. Не задля тих, що недавно водилися з залізноголовими" Поясни їм: якщо тепер метаксисти й згодні битися проти залізноголових, цього ще мало. Вони самі фашисти. Поясни їм це. А ще скажи, що ми не приймемо назад цих правителів, байдуже, хто їх там підтримує. Розкажи їм усе, що ти тут бачив, ти і твій побратим Стоун. Скажи їм, що ми проти всіх і всяких фашистів. І скажи, що грецький уряд можна створити тільки в самій Греції. Обіцяєш, австралосі Скажи їм усе.

Ніс аж засапався. Він усе брів за човном, намагаючись не відставати. Раптом човен смикнуло вперед — це Талое, крикнувши "адіо", підняв грот і став розвертатися, щоб лягти на курс.

— Скажи їм,— повторив Ніс Енгесові Берку, дивлячись йому просто у вічі.

І Берка раптом знов охопило те саме почуття, що й тоді в мерії, коли він побачив Стоуна. Він подивився просто в очі цьому наполегливому грекові зі скуйовдженим чубом і вогнем завзяття в очах. Грек стояв по пояс у воді літтоської бухти. Грек мовчки, напружено чекав. І Енгес Берк відчув, що його покинула внутрішня скованість, і сказав швидко, неголосно, майже до себе:

— Скажу. Все їм скажу.

— Я приймаю твою дружбу, австралоо,— гукнув Ніс навздогін.

— А я приймаю твою,— як і колись насмішкувато відповів Берк.

І обидва всміхнулися — Ніс широко, з захопленням, а Енгес Берк із лагідністю Стоуна й Нісовим розумінням. І це було все. Ніс стояв усміхаючись і дивився вслід човнові, поки той вийшов із затоки й завернув у відкрите море, тримаючи курс на південний схід.

Потім він повернувся й рушив назад до літтосців, що чекали на березі. Тепер він думав, що робити з іншими метаксистами — отими, що сиділи в мерії. А щось робиги треба, поки не прийшли залізноголові.

33 34 35 36 37 38 39