їм, можна сказати, пощастило, оскільки орди цих бестій до тюрми добратися не встигли. А корабель графа, наскільки я розумію, стоїть все там же, біля причалу королівського космопорту. Він, як я мав можливість переконатися, у відмінному стані.
– Продовжуйте.
– Я переговорив з Обд Доллом і його людьми. Вони дуже незадоволені ситуацією, у яку вплуталися завдяки Сін Кріверу і його банді. Єдине, чого вони хочуть зараз всією душею – це повернутися додому. І почати нове життя, мирне і вільне.
– Говорячи простіше, – посміхнувся Ґордон, – вони не проти, щоб ними керували ви, Шорр Кан?
– Звичайно. Виявляється, вони не тільки не тримають зла за те, що я кинув їх за ґрати, але більш того, вважають, що я – той самий чоловік, який наведе порядок у їх власному світі. Вони переконані, що народ їх послухає.
– Продовжуйте, – повторила Ліанна.
– Так ось, милість, яку я, ваша високість, у вас прошу, полягає у наступному. Ви дозволяєте мені спокійно відбути разом з Обд Дол і його командою на їх кораблі і заодно просите баронів, не називаючи, звісно, мого імені, пропустити цей корабель.
– Щоб ви знову почали плести інтриги на Межі! – вигукнула Ліанна. – Ви…
– Ваша високість, – соромливо виголосив Шорр Кан, – Повірте, з цими справами покінчено раз і назавжди. Я постарів і набрався мудрості, і єдине, що мені потрібно – це маленька планета, де я б зміг мирно закінчити свої дні.
– О боже! – Знову втрутився Ґордон. – Зупиніться, або я заридаю.
– Я майже впевнена, – сказала Ліанна, – що найближчим часом ви знову очолите яку-небудь змову на Межі і що мені доведеться все життя шкодувати про прийняте зараз рішення. Але королі віддають свої борги… Беріть цих людей і забирайтеся! Шорр Кан з галантним поклоном поцілував їй руку. Потім підійшов до Ґордона, і вони обмінялися міцним рукостисканням. А вже залишаючи балкон, помітив похмуре обличчя Хелл Беррела і наблизився.
– Я знаю, друже, як вам зараз важко. Ми подолали разом стільки небезпек, і я розумію, як важко ви переживаєте наше розставання.
Бронзове обличчя антаресця налилося кров'ю. Він спробував щось сказати, але з рота вирвався лише якийсь невиразне звук. Шорр Кан гаряче потряс його руку:
– Ні, не намагайтеся висловити всю глибину вашої печалі, Хелл. Не треба сліз, друже, чоловіки не плачуть. Це привілей жінок. Прощайте!
І колишній диктатор Ліги Темних Світів чітким кроком, стукаючи каблуками по мармуру підлоги, пішов.
Ґордон обернувся до Ліанни і з подивом побачив на її губах легку посмішку.
– Я нарешті зрозуміла, – сказала вона, – що вас так притягує у цьому мерзотникові. Досконалість зустрічається рідко, а Шорр Кан досконалий. Він дійсно досконала нахаба!
За якийсь час з королівського космодрому піднявся космічний корабель і свічкою злетів у небо. Неспокійний і багатий на події день наближався до кінця. Незабаром білий диск Фомальгаута зник за горизонтом.