І намісник його запитав: "Чи ти цар юдейський?" Ісус же йому відповів: "Ти це сказав".
12 Коли ж старші священики й старшини його звинувачували, він нічого на те не відповідав.
13 Тоді сказав до нього Пилат: "Чи не чуєш, як багато на тебе свідчать?"
14 А він жодного слова йому не відповів, так що намісник був дуже здивований.
15 Мав же намісник звичай відпускати на свято народові за їхнім бажанням одного в'язня.
16 Був тоді в'язень відомий, що кликали Вараввою.
17 І як зібралися вони, то сказав їм Пилат: "Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив, Варавву, чи Ісуса, що кличуть Христосом?"
18 Бо він знав, що його через заздрощі видали.
19 Коли ж він сидів на суддівському місці, його жінка прислала сказати йому: "Нічого не май з отим праведником, бо сьогодні уві сні я натерпілася через нього"...
20 А старші священики й старшини підмовили народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.
21 Намісник тоді запитав їх: "Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?" Вони ж відповіли: "Варавву".
22 Пилат сказав до них: "А що ж маю зробити з Ісусом, що кличуть Христос?" Усі закричали: "Хай розп'ятий буде!"...
23 А намісник запитав: "Що ж лихе він зробив?" Вони ж почали ще дужчу вигукувати: "Хай розп'ятий буде!"
24 І як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший розростається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: "Я невинний у крові його! Дивіться самі"...
25 А весь народ вигукував: "На нас його кров і на наших дітях!"...
26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, відшмагавши, видав, щоб розп'ятий був.
27 Намісникові ж вояки привели Ісуса до преторію, зібравши на нього весь відділ.
28 І роздягнувши, одягли на нього багряницю.
29 І сплівши з тернини вінка, поклали йому на голову, а тростину в правицю його. І падаючи перед ним навколішки, глузливо казали: "Радій, царю юдейський!"
30 І плюючи на нього, хапали тростину, та й по голові його били...
31 А коли назнущалися, зняли з нього плаща і одягли в одяг його. І повели його на розп'яття.
32 А виходячи, зустріли одного кірінеянина на ймення Симон, його змусили нести для нього хреста.
33 І прибувши на місце, що зветься Голгофа, себто Череповище,
34 дали йому пити вина, з гіркотою змішаного, та покуштувавши, він пити не став.
35 А розп'явши його, вони поділили одяг його, кинувши жереба.
36 І посідавши, стерегли його там.
37 І напис провини його помістили над його головою: "Це Ісус, цар юдейський".
38 Тоді ж розп'ято з ним двох розбійників, одного праворуч, а іншого ліворуч.
39 А хто обіч проходив, лихословив його та головою своєю хитав,
40 і казав: "Ти, що храм руйнуєш та за три дні будуєш, врятуй самого себе! Коли ти Божий Син, то зійди з хреста!"
41 Так само ж і старші священики з книжниками та старшинами, глузуючи, казали:
42 "Він інших рятував, а самого себе не може врятувати! Коли цар він Ізраїлів, хай же зійде з хреста, і ми повіримо йому!
43 Сподівався він на Бога, хай же той його визволить, якщо він до вподоби йому. Бо він казав: "Я Син Божий""...
44 Також глузували з нього й розбійники, що з ним були розп'яті.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталася по всій землі!
46 А близько дев'ятої години скрикнув Ісус гучно, кажучи: "Елі, Елі, лама савахтані?" себто: "Боже мій, Боже мій, нащо мене ти покинув?"...
47 Дехто з тих, що стояли там, це почули й казали, що він кличе Іллю.
48 А один з них побіг, взяв губку, і змочивши її оцтом, настромив на тростину й давав йому пити.
49 Інші казали: "Чекай-но, побачимо, чи прийде Ілля визволяти його".
50 А Ісус знову гучно скрикнув, і духа віддав...
51 І ось завіса у храмі роздерлася навпіл від верху аж додолу, і земля затряслася, і почали розпадатися скелі,
52 і відкрилися могили, і вставало багато тіл спочилих святих,
53 а з могил вийшовши, по його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьом явилися.
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетрус побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: "Він справді був Син Божий!"
55 Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і йому прислуговували.
56 Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова й Йосипа та мати синів Зеведеєвих.
57 А коли настав вечір, то прийшов чоловік багатий з Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат звелів тоді видати.
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,
60 і поклав його в печеру нову свою, що був висік у скелі. До входу могильного привалив він великого каменя, та й відійшов.
61 Була там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи проти могили.
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися старші священики та фарисеї,
63 і сказали: "Пригадали ми, пане, собі, що брехун отой, як живий ще був, то сказав: "По трьох днях я воскресну".
64 Звели ж могилу стерегти аж до третього дня, щоб учні його не прийшли, та й не вкрали його, і не сказали народові: "Він з мертвих воскрес!" І буде остання брехня гірша за першу"...
65 Відповів їм Пилат: "Сторожу ви маєте, ідіть і зробіть на свій розсуд".
66 І вони відійшли, і запечатавши каменя, біля могили сторожу поставили.
Вiд Матвiя 28
1 Як минула субота, на світанку першого дня в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити могилу.
2 І стався великий землетрус, бо зійшов з неба ангел Господній, і приступивши, відвалив від могили каменя, та й сів на ньому.
3 Його ж постать була, як та блискавка, а одяг його був білий, як сніг.
4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
5 А ангел промовив до жінок: "Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
6 Нема його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де він мав бути.
7 Ідіть мерщій та скажіть його учням, що воскрес він з мертвих, і ото чекатиме на вас в Галілеї, там його ви побачите. Ось, що я мав вам повідомити!"
8 І вони побігли від могили, в страху і з великою радістю, щоб учнів його повідомити.
9 Аж ось зустрів їх Ісус і сказав: "Радійте!" Вони ж підійшли, обняли його ноги і вклонилися йому до землі.
10 Промовив тоді їм Ісус: "Не лякайтеся! Ідіть, повідомте братів моїх, хай вони йдуть у Галілею, там побачать мене!"
11 Коли ж вони йшли, ось посланці від сторожі до міста прийшли та й старшим священикам розповіли все, що сталося.
12 І зібравшись зі старшинами, вони радилися, і дали сторожі чимало срібняків,
13 і сказали: "Розповідатимете, що його учні вночі прибули, і вкрали його, як ви спали".
14 Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.
15 І взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І розповсюдилася ця чутка між юдеями, і тримається аж до сьогодні.
16 Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.
17 І як вони його вгледіли, вклонилися йому до землі, а дехто вагався.
18 А Ісус підійшов і промовив до них: "Дана мені всяка влада на небі й на землі.
19 Тож ідіть і навчіть усі народи, христячи їх в ім'я Батька, Сина і святого духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що я вам заповів. Я ж завжди перебуватиму з вами аж до кінця цього світу! Амінь".
ДОБРА НОВИНА ВІД МАРКА
Вiд Марка 1
1 Початок доброї звістки Ісуса Христа, Сина Божого.
2 Як у пророка Ісаї написано: "Ось перед обличчя твоє посилаю свого посланця, який перед тобою шлях твій приготує.
3 Послухайте голос того, хто кличе: "В пустелі готуйте шлях для Господа, рівняйте стежки йому!4 Так постав Іван, що в пустелі христив та проповідував хрищення на покаяння для пробачення гріхів.
5 І до нього приходила вся Юдея та весь Єрусалим, і христилися в річці Йордані від нього, визнаючи свої гріхи.
6 На Іванові ж був одяг з верблюжої вовни, а на його стегнах ремінний пасок, а їв він сарану та мед польовий.
7 І він проповідував, промовляючи: "Вслід за мною йде он потужніший від мене, що йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця на взутті його.
8 Я христив вас водою, а той вас христитиме духом святим".
9 І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету галілейського, і від Івана христився в Йордані.
10 І коли він виходив з води, то побачив Іван небо розкрите і духа, що сходив на нього у вигляді голуба.
11 І пролунав з неба голос: "Ти Син мій улюблений, що я вподобав тебе!"
12 І повів його дух у пустелю.
13 І він був сорок днів у пустелі, випробовуваний Сатаною, і перебував між звіриною. І служили йому ангели.
14 А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу добру новину,
15 і казав: "Збулися часи, і Боже царство наблизилося. Покайтеся, і повірте в добру новину!"
16 А коли він проходив біля Галілейського моря, то побачив рибалок Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали.
17 І сказав їм Ісус: "Ходіть зі мною і я зроблю вас ловцями людей".
18 І вони свого невода кинули та й пішли вслід за ним.
19 А згодом побачив він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.
20 І покликав він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли з ним.
21 І приходять вони в Капернаум. І в суботу ввійшов він у синагогу, і став навчати.
22 І дивувалися науці його, бо навчав він їх, як той, хто має владу, а не як ті книжники.
23 І в синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав:
24 "Що тобі до нас, назарянине Ісусе? Ти прийшов знищити нас. Я знаю, хто ти. Ти Божий святий".
25 Ісус же йому наказав: "Замовчи, і вийди з нього!"
26 І затряс нечистий дух того чоловіка, і скрикнувши гучно, вийшов з нього.
27 І жахнулися всі, і запитували один одного: "Що це таке? Нова наука! Навіть нечисті духи виконують його накази".
28 І чутка про нього поширилася по всій Галілеї.
29 І вийшли вони з синагоги та прийшли з Яковом та Іваном до помешкання Симонового й Андрієвого.
30 А теща Симонова лежала в гарячці. І повідомили про неї йому.
31 І він підійшов, і взявши за руку, підвів її, і гарячка покинула ту, і вона прислуговувала їм.
32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приводити до нього хворих та біснуватих.
33 І все місто зібралося перед дверима.
34 І він зцілив багатьох немічних, і багатьох демонів вигнав.