Гей, повеселімося,
Поки молодії!
Мине молодість квітуча,
Старість нас впов'є, мов туча,
І земля покриє.
Де ті, що жили колись
На розлогім світі?
Треба чи під землю йти,
Чи на небо злинути,
Щоби їх зустріти.
Те життя — лиш мить одна,
Вмить воно й пролине.
Смерть кістлява — тут як тут,
Чинять свій над нами суд:
Всіх — до домовини.
Хай живе науки храм,
Хай живуть учені!
Кожен з них нехай живе.
Процвітає ґроно все
У добрі, натхненні!
Хай живуть дівчата всі —
Стрункі та ласкаві!
Хай усі жінки живуть,
Що любов, тепло несуть,
Ніжні, в праці жваві!
Хай живе наш край увесь
І хто править краєм!
Хай живуть мужі ясні,
Що з їх ласки, приязні
Знань тут набуваєм!
Геть, журбо-напаснице,
Болісті, гризоти!
Геть, лукавий зліснику!
Геть, їдкий насмішнику,
З нашої спільноти!
Переклад Андрія Содомори
Гаудеамус (переспів)
Погуляймо, юнаки,
Поки в нас є сила.
Мине старість докучлива,
Вкриє нас могила.
Ми недовго живемо,
Швидко вік минає.
Смерть, не гаючись, прилине,
Без розбору всіх поглине —
Смерть жалю не знає.
Хай живуть нам вузи всі,
Вся наша еліта:
Професори і доценти,
Аспіранти і студенти, —
"Многая їм літа!"
Хай дівчата всі живуть,
Негорді, красиві,
Хай живуть нам молодиці,
Наші любі, ніжнолиці,
Добрі, неліниві!
Хай живе республіка
І той, хто керує;
Хай живе наша спільнота
І благодійників щедрота,
Що про всіх нас дбає.
Всякий смуток геть від нас,
Песимізму досить;
Всякий біс нехай сконає,
Що студентам не сприяє
На глум їх підносить.
Переспів Михайла Білика