І піде їхній цар перед ними, а Господь на чолі їх!"
Михея 3
1 А я сказав: "Послухайте ж, голови Якова та старші оселі Ізраїля, чи ж не вам знати право?
2 Добро ви ненавидите та любите лихе, ви шкіру здираєте з народу, а їхнє тіло з кісток їхніх.
3 Ви рештки народу мого їсте та стягуєте з них їхню шкіру, а їхні кістки ламаєте, і січете, немов до горняти, неначе м'ясо в казан.
4 Вони тоді кликатимуть до Господа, та він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки.
5 Так промовляє Господь на пророків, що вводять народ мій в розпусту, що зубами своїми гризуть та кричать: "Мир!" А на того, хто їм не дає що до рота, на нього святу війну оголошують.
6 Тому буде вам ніч, щоб не стало видіння, і стемніє вам, щоб не чарувати. І над тими пророками сонце зайде, і над ними потемніє день.
7 І осоромлені будуть такі провидці, і будуть розчаровані чарівники, і всі вони свої вуста закриють, бо не буде їм Божої відповіді".
8 А я повний сили й Господнього духа, і правди й відваги, щоб повідомити Якову про переступ його, а Ізраїлеві про його гріх.
9 Почуйте ж це, голови оселі Якова та старші оселі Ізраїля, які нехтують справедливістю, а все рівне викривлюють,
10 вони кров'ю будують Сіон, а кривдою Єрусалим.
11 Його голови судять за хабар, і навчають за платню його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: "Хіба не Господь серед нас? Лихо не прийде на нас!"
12 О так, через вас Сіон буде на поле зораний, а Єрусалим перетвориться на руїни, а гора храмова вкриється лісом...
Михея 4
1 Та буде наприкінці днів, гора оселі Господньої міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і полинуть народи до неї.
2 І скажуть численні народи: "Ходімо, і вийдімо на гору Господню та до оселі Якова, і він навчатиме шляхів своїх нас, і ми ходитимемо стежками його". Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє з Єрусалиму.
3 І він судитиме численні племена, і його присуди виконуватимуть народи міцні та далекі. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підніме меча народ на народ, і вже не навчатимуться воювати!
4 І кожен сидітиме під своїм виноградником, і під своєю фіґою, і не буде того, хто б страшив, бо вустами Господа Саваота це сказано.
5 Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми ходитимемо Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!
6 Того дня, — каже Господь, — зберу докупи кульгаве і розпорошене, і те, що на нього навів коли лихо.
7 І зроблю я залишок кульгавого та вигнанців потужним народом, і зацарює навіки над ними Господь на горі Сіон!
8 А ти, башто череди, пагорб дочки Сіону, повернеться до тебе попереднє панування, царювання для дочки Єрусалиму.
9 Тож нащо здіймаєш ти крик? Чи в тебе нема царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?
10 Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо ось вийдеш з міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавілону. Та будеш ти там врятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!
11 А зараз зібралися на тебе численні народи, промовляючи: "Хай він зневажений буде, і хай наше око побачить нещастя Сіону!"
12 Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють порад його, бо він їх зібрав, як до клуні снопи.
13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо я ріг твій залізом зроблю, а копита твої зроблю міддю, і ти розпорошиш численні народи та посвятиш для Господа несправедливий їхній прибуток, а їхнє багатство — Володареві всієї землі.
14 Тож опережися, дочко валом! Беруть в облогу нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю...
Михея 5
1 А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, з тебе мені вийде той, що буде володарем в Ізраїлі, що віддавна постав він, від днів віковічних.
2 Тому він їх видасть до часу, аж поки ота не народить, що має народити, а решта братів його повернеться до Ізраїлевих синів.
3 І встане він, і пастиме Господньою силою, величчю ймення Господа Бога свого. І осядуть вони, бо він зввеличиться аж до країв землі!
4 І він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і топтатиметься по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та вісім людських князів.
5 І вони пастимуть мечем край Ашшура, край же Німрода у воротах його. Та він від Ашшура врятує, як той прийде в наш край, і коли топтатиметься по наших кордонах.
6 І Якова залишок буде серед численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він не сподіватиметься на людину, і не чекатиме на людських синів.
7 І Якова залишок буде між людьми, серед численних народів, як лев між лісовою звіриною, як левчук між отарами овець, що проходячи, топче й шматує, і нема нікого, хто б зміг врятувати.
8 Хай простягнеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай усі вороги твої витяті будуть!
9 І в день той, — каже Господь, — витну я коні твої серед тебе і знищу твої колісниці.
10 І понищу міста твого краю, і всі твердині твої порозвалюю.
11 І вирву чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.
12 І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої посеред тебе, і ти вже не вклонятимешся тому, що зроблене твоїми руками.
13 І постинаю дерева жертовні твої серед тебе, і міста твої винищу.
14 І в гніві та в люті помщуся я неслухняним народам!"
Михея 6
1 Послухайте, що каже Господь: "Встань, судися перед горами, і хай узгір'я почують твій голос!
2 Послухайте, гори, Господнього суду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря з народом своїм, судиться він з Ізраїлем!
3 Народе мій, що тобі я зробив і чим мучив тебе, свідчи на мене!
4 Бо я з Єгипетського краю тебе вивів, і викупив тебе з рабства єгипетського, і перед тобою послав я Мойсея, Аарона та Маріам.
5 Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб стали відомі тобі справедливості Господа".
6 З чим піду перед Господа, схилюся перед Богом, що на висоті? Чи піду перед нього з цілопаленнями, з річними телятами?
7 Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятки тисяч потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первістка, плід утроби моєї за гріх моєї душі?
8 Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки, щоб вчинки твої були справедливі, і милосердя любити, і в покорі ходити перед Богом твоїм".
9 Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, той боїться ймення твого: "Послухайте берла й того, хто призначив його:
10 "Чи є ще в оселі безбожного коштовності несправедливі, та неповна ефа?
11 Чи я виправдаю ваги неправдиві, і калитку з гирями неправильними?
12 Що повні насильства його багачі, мешканці ж його — брехуни, і язик підступий у їхніх вустах,
13 то теж бити почну я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.
14 Ти їстимеш, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоєму, ти ховатимеш речі, але не врятуєш їх, а що ти врятуєш мечеві віддам.
15 Ти сіятимеш, але не пожнеш, ти оливку топтатимеш, та не будеш маститися оливою, чавитимеш молодий виноград, та вина ти не питимеш!
16 Бо ще бережете всі устави Омрі та всі вчинки оселі Ахава, і за їхніми порадами ходите ви, тому то я видам тебе на спустошення, і на посміховисько мешканцям його, і ви ганьбу народу мого понесете!
Михея 7
1 "Лихо мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по збору винограду. Нема грона на їжу, нема достиглої фіґи, якої жадає душа моя!
2 Згинув побожний із землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.
3 Наставлені руки на лихо, щоб вправно робити його, князь вимагає, суддя судить за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить і викривлює все.
4 Найкращий з них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день твоїх сторожів, день відвідин твоїх, і будеш ти в сум'ятті!
5 Другові не довіряйте, не сподівайтеся на приятеля, від тієї, що на ложі твоєму лежить, пильнуй двері вуст своїх!
6 Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка — проти свекрухи своєї, вороги кожному — хатні його!
7 А я виглядаю на Господа, сподіваюся на Бога порятунку мого, Бог мій почує мене!
8 Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впав, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!
9 Терпітиму я гнів Господній, бо згрішив йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене виведе, побачу його справедливість!
10 І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: "Де він, Господь, Бог твій?" Приглядатимуться мої очі до неї, її топтатимуть, як болото на вулицях.
11 Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддаляться кордони твої цього дня!
12 Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.
13 І пусткою стане земля через мешканців її, через плід їхніх вчинків.
14 Паси мій народ своїм берлом, отару спадку твого, що пробуває в лісі самотньо, в середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.
15 Як за днів твого виходу з Єгипетського краю, покажи йому чуда.
16 Народи побачать це, і осоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на вуста, їхні вуха оглухнуть.
17 Лизатимуть порох вони, як той гад, як плазуюче землі, повилазять тремтячи з укріплень своїх, вони тремтітимуть перед Господом, Богом нашим, і боятимуться тебе!
18 Хто Бог інший, як ти, що пробачає провину і пробачає гріх решті спадку свого, свого гніву не тримає назавжди, бо кохається в милості?
19 Знов над нами він змилується, наші провини потопче. Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.
20 Ти даси правду Якову, Авраамові милість, яку присягав ти для наших батьків від днів давніх".
ПРОРОЦТВО НАУМА
Наума 1
1 Пророцтво на Ніневію. Книга видіння Наума з Елкошу.
2 Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто його ненавидить, і пам'ятає про кривду своїх ворогів.
3 Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного він не очистить.