Мені, можливо, доведеться відкласти це на якийсь час… Обличчя Ту Піала потемніло.
– Принце, це неможливо! Якщо ви не переконаєте нас, це посилить аргументи тих, хто говорить, що Руйнівник надто потужний для використання. Це відірве тих, хто вагається, від Імперії.
Ґордон відчув себе у пастці. Він не може дозволити союзникам відколотися від Імперії. І… не може керувати Руйнівником. Він може дізнатися більше від Джал Арна! І твердо, рішуче заявив:
– Демонстрацію буде проведено якомога швидше! Це все що я можу сказати.
Це не задовольнило стривожених послів. Вони перезирнулися.
– Я доповім баронам, – сказав кругловидий посланник Геркулеса. Решта теж вклонилися і вийшли.
– Віце-адмірал Гірон на стерео! – Доповів Хелл Беррел.
За секунду на стереопластині з'явилося зображення командора. Ґордон побачив, що величезний центаврієць глибоко стурбований.
– Принц Зарт, я хочу спочатку прояснити, чи залишаюся я командором флоту або ж повинен чекати на нового командора?
– Вас призначено адміралом, – швидко відповів Ґордон.
– Дякую, принце. Але якщо я командую флотом, то становище досягло такої точки, коли мені потрібні політичні відомості, на яких я зможу засновувати свої плани.
– Що ви хочете сказати? Про який стан говорите? – запитав Ґордон.
– Наш радар дальньої дії виявив великі пересування флоту всередині Хмари, – була різка відповідь. – Не менше чотирьох потужних армад залишили свої бази і крейсують біля північних кордонів Хмари, не перетинаючи їх. Мій висновок такий: Ліґа Темних Світів задумала несподівану атаку щонайменше у двох напрямках. З огляду на таку можливість я повинен негайно дати інструкції своєму флоту.
Він показав знайому вже стереокарту Галактики з її зонами блакитного світла, які зображали Середньо-Галактичну Імперію та зоряні королівства.
– Я розташував свої головні сили по лінії між Ригелем і туманністю Оріона; кожна з трьох дивізій автономна, має свої бойові кораблі, крейсери, "привиди" і розвідники. Контингент Фомальгаута включено у першу дивізію. Таким був наш заздалегідь обумовлений план оборони, але він заснований на тому, що флоти королівства Полярної і Геркулеса протидіятимуть будь-якій спробі напасти на них. Він спирається також на те, що флоти Ліри, Лебедя і Кассіопеї негайно приєднаються до нас за сигналом "Готово". Але чи готові вони виконати свої зобов'язання? Я повинен знати настрої союзних королівств, перш ніж віддавати накази.
Ґордон усвідомив жахливу важливість проблеми, яка постала перед адміралом.
– Чи ви вже надіслали сигнал готовності союзним королівствам? – запитав він.
– Я взяв на себе цю відповідальність дві години тому, з огляду на тривожні маневри флоту Ліґи, – коротко відповів Гірон. – Поки відповіді від королівств немає.
Ґордон зіставив це з наполегливими проханнями послів.
– Дайте мені ще добу, адмірале. Я спробую за цей час отримати підтвердження від усіх наших союзників.
– Але наші позиції вразливі, – відповів адмірал. – Поки ми не будемо впевнені у вірності союзників, я пропоную зімкнути головні сили на захід від Рігеля у потужний кулак, щоб протистояти будь-якій спробі просунутися через Геркулес і Полярну. Ґордон коротко кивнув.
– Рішення за вами. Я вийду на зв'язок, як тільки з'являться позитивні новини.
Зображення адмірала відсалютувало і зникло. Хелл Беррел стримано зауважив:
– Принце, ви не можете бути впевненим у вірності королівств, доки не доведете їм, що володієте силою Руйнівника!
– Знаю. Я негайно йду до брата. Сподіваюся, у нього вистачить сил поговорити зі мною.
Лікарів стривожило бажання Ґордона зустрітися з Джал Арном.
– Принц Зарт, він у штучному сні і не може говорити ні з ким. Це втомить його…
– Я повинен бачити його! – твердо заявив Ґордон. – Від цієї розмови залежить доля Імперії. Лікарі здалися:
– Ми можемо дозволити не більше п'яти хвилин.
Ґордон схилився над Джал Арном. Той відкрив каламутні очі і не відразу зрозумів, що Ґордон вимагає від нього.
– Джал, ти повинен спробувати зрозуміти мене і відповісти! Мені потрібно дізнатися більше про роботу Руйнівника. Ти пам'ятаєш, я говорив тобі, що Шорр Кан змусив мене багато що забути. Джал Арн зашепотів:
– Дивно, він змусив тебе забути навіть це! Я вважав, що ніхто з нас не забуде нічого, оскільки всі подробиці були "вшиті" ще у дитинстві. – Його шепіт став тихше. – Ти згадаєш все, коли буде потрібно, Зарте. Силові конуси монтуються на носі корабля п'ятидесятифутовим кругом, кабелі від трансформатора йдуть до клем того ж кольору…
Шепіт став таким слабким, що Ґордону довелося схилитися до його обличчя.
– Встанови радаром точний напрямок на центр цілі. Урівноваж роботу конусів за вимірювачами. Вмикай, тільки коли всі шість пар будуть врівноважені…
Голос слабшав і слабшав, поки губи Джал Арна не зімкнулися і очі не закрилися.
– Брате, не йди від мене! Мені потрібно знати більше!
Але Джал занурився у важкий наркотичний сон.
Ґордон подумки повторив почуте. Процедура роботи з Руйнівником була зрозуміла. Але цього було недостатньо. Це все одно, наче дати дикуну пістолет і показати, як натискають курок. Той може повернути дуло на себе або вбити друга…
"Але я хоча б покажу Руйнівника послам, – вирішив Ґордон. – Можливо, цього буде достатньо".
Він спустився з Хелл Беррелом на нижній ярус палацу, де знаходилася Камера Руйнівника.
Антарієць не міг увійти до коридору з убивчою хвилею. Ґордон пішов і виніс по черзі скоби для монтажу силових конусів.
Хелл Беррел з жахом дивився навіть на ці прості деталі.
Підземною дорогою вони поспішили до космопорту, який перебував за межами Троона. Валь Марланн і його люди чекали біля великого похмурого корпусу "Етне". Ґордон передав їм скоби.
– їх потрібно встановити на носі "Етне" так, щоб вони утворили коло діаметром рівно у п'ятдесят футів. Подбайте також про те, щоб їх було під'єднано належним чином до головних генераторів. Смагляве обличчя Валь Марланна напружилося.
– Ви хочете застосувати Руйнівник з "Етне", принц? – збуджено вигукнув він. Ґордон кивнув.
– Нехай ваші техніки негайно почнуть установку скоб.
Він включив стерео корабля, щоб викликати Ту Шала, посла Полярної.
– Як бачите, ми готуємося продемонструвати Руйнівника. Це відбудеться у найкоротший термін, – сказав він посланнику з награною впевненістю. Збентежене обличчя Ту Шала не проясніло.
– Це необхідно зробити якнайшвидше, принце! Всі столиці Галактики глибоко стурбовані чутками про маневри флоту Хмари!
Він немов відчував, що Ґордон вирішив обійтися напівзаходами.
Коли настала ніч, над палацом Троона загарчав грім з грозової хмари, що насувалася з моря. Зі своєї кімнати Ґордон побачив фіолетові спалахи блискавки, які зловісно висвітлювали гряду Кришталевих гір. Ліанна чекала на нього. Вона була схвильована.
– Зарте, скрізь ширяться чутки про близький напад Ліґи. Ось-ось почнеться війна.
– Шорр Кан може блефувати, – тупо відповів він. – Нехай би тільки все протрималося, поки…
Він мало не проговорився… "Поки я не полечу на Землю і не обміняюся тілами з Зарт Арном, щоб він повернувся і взяв на себе цю страшну відповідальність"!
– …Поки Джал Арн не одужає? – запитала Ліанна. Обличчя її пом'якшало. – Зарте, я знаю, якої страшної напруги це вимагає від вас. Але ви доводите, що ви – син Арн Аббаса!
– Зарт! – пролунав раптом дзвінкий жіночий голос.
Обидва швидко обернулися. Ґордон відразу впізнав чарівну темноволосу жінку, яка вбігла до кімнати.
– Мері! – вигукнув він.
Він майже забув про цю жінку, таємну дружину Зарт Арна. Вона поглянула на Ліанну, на обличчі її відбився подив, потім недовіра.
– Принцеса тут? Я не думала… Ліанна спокійно відповіла:
– Між нами не повинно бути непорозуміння. Я прекрасно знаю, що Зарт Арн кохає вас, Мери. Мери почервоніла і сказала невпевнено:
– Я б не увійшла, якби знала…
– У вас більше права бути тут, ніж у мене, – спокійно заперечила Ліанна. – Я йду.
Ґордон зробив було рух, щоб утримати її, але вона вже вийшла з кімнати.
Мери підійшла і подивилася на нього знизу вгору м'якими темними очима.
– Зарте, перед тим як залишити Троон, ти говорив, що будеш іншим, коли повернешся, що все буде, як і раніше.
– Мери, тобі потрібно ще трохи почекати, – сказав він. – Потім між нами все буде, як раніше, обіцяю тобі!
– Я погано все це розумію, – зніяковіло прошепотіла вона. – Але я рада, що тебе виправдано, що ти повернувся!
Вона повернулась до дверей. Ґордон не утримував її. Йдучи до виходу, Мери знову поглянула на нього з тієї ж дивною боязкістю. Він знав, що дівчина відчуває у ньому якусь таємницю.
…Ліанна, Мери, Джал Арн і Руйнівник закружляли хаотично у його мозку. Він заснув.
Джон проспав всього кілька години, коли його розбудив збуджений голос. Гроза над Трооном вибухнула з новою силою. Сліпучі блискавки безперервно танцювали над містом, і грім гуркотів не стихаючи.
Ґордона тряс Хелл Беррел, обличчя антарійця було темним і збудженим.
– Диявол зірвався з ланцюга, принц! – скрикнув він. – Флоти Хмари перейшли наш кордон! Вже йдуть крейсерські дуелі за Ригелем, кораблі гинуть десятками, а Гірон повідомляє, що дві ескадри Ліґи попрямували до Геркулеса.
Рішення зоряних королів
Галактична війна! Війна, якої Галактика так довго боялася, смертельна сутичка між Імперією та Хмарою!Вона грянула у той нещасливий момент, коли відповідальність за оборону Імперії лежала на ньому, Джону Ґордону зі старої Землі! Він зіскочив з ліжка.
– Флоти Ліґи йдуть до Геркулеса? Чи готові барони захищатися?
– Можливо, зовсім не стануть! – відповів Хелл Беррел. – Шорр Кан говорить з ними по стерео, і з усіма королівствами теж, попереджаючи, що опір даремний, оскільки Імперія паде. Він каже їм, що Джал Арн занадто слабкий, щоб взятися за Руйнівника, і що ви не можете застосувати його, оскільки ви не володієте його таємницею!
Ці слова були немов блискавка, що освітила безодню, – Ґордон зрозумів, чому Шорр Кан напав.
Адже він єдиний знав, що Ґордон – самозванець у фізичній оболонці Зарт Арна. Він знав, що у Ґордона немає знань про Руйнівника.
Тому, отримавши звістку про поранення Джал Арна, Шорр Кан відправив Ліґу у атаку. Він був упевнений, що застосувати Руйнівник нікому. Ґордон повинен був відразу здогадатися, як вчинить Шорр Кан!
Поки Ґордон гарячково одягався, Хелл Беррел кричав йому:
– Цей чорт і зараз говорить з зоряними королями! Ви повинні утримати їх з Імперією!
Чиновники, офіцери, схвильовані вісники вже юрмилися у кімнаті, кожен вимагав уваги Ґордона.