Округа, що її король давав своєму васалові для правління, звалась леном, чи феодом. За свій лен васал був зобов'язаний слугувати сюзеренові збройно і підтримувати у певних випадках матеріально.
3 Маршал — слово німецького походження, визначало спочатку "конюший". Згодом маршал стає придворним чином (гофмаршал) та військовим (фельдмаршал).
4 Трістан — від французького "Ігізіе" — сумний. Але це тлумачення неправильне, бо ім'я Трістан — походження кельтського, а не французького.
5 Уельс — крайня західна частина середньої Англії, країна дика й малоприступна, вона була за притулок кельтському населенню та їх мові від англосаксонських утисків. Кельтська мова там збереглась до недавніх часів. Жонглер — французька назва скоморохів та мандрівних співців, що виконували різні твори поетів (епічні пісні, фаб-льо), але ж були й фокусниками, лікарями тощо.
6 У Бретані (крайній північно-західній частині Франції) ще й досі збереглась кельтська мова.
7 Р о т — старовинний струнний інструмент.
8 Сенешаль — спочатку старший слуга, що керував господарством (дворецький), потім, як і маршал, придворний чин. [183]
9 У середньовіччі — дорогоцінний камінь, що мав чарівну силу. Називали карбункулом також рубін.
10 Тавлеї — шашки.
11 Гриф — міфічна, як і дракон, тварина, що ніби мала тіло лева, голову та крила орлячі, конячі вуха та спину, вкриту риб'ячими пливцями.
12 Спроба вбачати у цьому натяк на давню давнину, коли через примітивний будинок дійсно могла проходити вода, навряд чи справедлива. Простіш відносити цю рису на певну недоладність оповідання, гак само як і те, що Трістан так легко дістається до замку, оточеного високими мурами.
13 Оріон — сузір я, Люцифер — поетична назва зірки Венери, також — ранішня зірка.
14 Король Артур з Уельсу відіграє у кельтському народному епосі ту ж саму роль, що князь Володимир у билинах, а Карл Великий у французькому епосі. Він улюблений герой боротьби за національну кельтську незалежність проти англосаксів, а згодом його двір стає центром, де збираються найкращі рицарі,— отже, і звичайним місцем дії рицарських романів.
15 День є — найдрібніша французька (колишня) монета.
16 Старовинна монета, що дорівнювалась вагою півфунтові срібла. Отже, для того часу, сума значна. .
17 Льє — міра довжини, близько 4,5 кілометра.
18 Фризія — країна вздовж узбережжя Північного моря; частина її відійшла тепер до Голландії, частина до Німеччини.
19 Король Артур — див. примітку 14. Говен, сенешаль Ке та ін.— відомі з численних рицарських романів, так зв. "круглого стола", персонажі, постійно зв'язані з іменем короля Артура, при дворі якого відіграють значну роль.
20 Пілігрим — прочанин, "каліка-перехожий".
21 Нікея — місто у Малій Азії, колись знане своїми виробами з шовку.
22 Поема описує один з тих "божих судів", що були часто вживані за часів середньовіччя. Вважалось, що людина, цілком неповинна, може завжди, з божою допомогою, витримати гаряче залізо у руці, ходити босоніж через багаття, випливти з води із зв'язаними руками і т, ін. Звичай цей, проте, має ще дохристиянське походження.
23 Гурон чи Гірон — герой втраченої середньовічної поеми (може, Марії Французької) чи так зв. л є (lais) на тему, зазначену в тексті. Тему цю потім розроблено у старофранцузькому романі "Chastelain de Coucy", біографії провансальського трубадура Гільєма де Кабестань, у "Декамероні" (IV, 9) Боккаччо та інших середньовічних творах.
24 Цей епізсгд, що в ньому нерозлучність Трістана з Ізольдою символізується тісним єднанням двох рослин, став славетним через окрему невеличку поему (чи так зв. л є) поетеси Марії Французької (близько 1165 року) під назвою "Козячий лист" (Chevrefeuille).
25 Менестрелі —спочату нижчі служники у замку, потім жонглери (див. прим. 5), що служили у замку, нарешті, жонглери взагалі. Істотної різниці між жонглером та менестрелем нема, хоч становище останнього певніше.
26 Прокажені, яких за часів середньовіччя було дуже багато, поселялись окремо від людських селищ, а коли їм доводилось приходити до якихось осель, вони повинні були попереджати про себе людність торохкавкою чи дзвіночком. [1&5]
27 Безансон — велике місто і фортеця у Франції на кордоні з Ельзасом. Моя — може, Монс — місто у Бельгії.
28 Пуату — провінція центральної Франції, Тур — місто у сусідній з нею провінції Турені.
29 Камергер — придворна посада: людина, що обіймала її, керувала внутрішніми палацовими справами. Віконт — віце-граф, спочатку ніби заступник головного адміністратора країни, потім звичайний титул.
30 Ванти — линви, що притримують корабельну щоглу.
31 Буліні — мотузи, що обтягують парус зсередини.
32 Халцедон — мінерал (сульфат міді), берил-відміна смарагда.