Небіж Рамо

Дені Дідро

Сторінка 19 з 19

"Іссе" (1697) – опера та героїчна пастораль Детуша. "Індія" та ін. – опери Ж.‑Ф. Рамо. "Арміда" (1686) – опера Люллі – навидатніший твір французького музикального класицизму.

[132] "Рагонда" (1742), опера‑дивертисмент Муре, "Платея, або Ревнива Юнона" (1742) – комічний балет Рамо.

[133] Франсуа Ребель (1701–1775) та Франсуа Франкер (1698–1787), композитори та диригенти Паризької опери.

[134] …провулковій Академії… – в провулку Пале‑Рояля до пожежі 1763 року знаходилась будівля Королівської академії музики. Публіка очікувала в черзі, перш ніж потрапити до зали, нерідко між меломанами виникали сутички.

[135] "Маляр, закоханий у свою модель" – комічна опера Дюні.

[136] Перша опера – Муре, друга – Рамо.

[137] Маються на увазі академіки Анрі Луї Дюамель дю Монсо (1700–1782), ботанік, автор керівництва "Мистецтво вугляра", та його брат, Жан‑Гійом Дюамель де Дененвільє (1730–1816), автор праці "Підземна геометрія", керівництво для вуглекопів.

[138] "Позовниця" (1762) – комедія Шарля‑Сімона Фавара з аріями Дюні.

[139] "Бідна моя голівонька", "Пане, пане, відпустіть мене", "О земле, прийми моє золото, прийми скарби мої, мою душу, мою душу, життя моє! О земле!", "Ось миленький, ось миленький!" – арії з "Острова божевільних" Дюні.

[140] "Aspettare є поп venire…", "A Zerbina penserete…", "Sempre in contrasti con te si sta…" (італ.) – "Чекати і не приходити…", "Подумати про Жербіну…", "Завжди з тобою доводиться сперечатися…" – арії з опери "Покоївка‑панна…" Перголезе.

[141] …уривки з "Плачів" Жомеллі. – Ніколо Жомеллі (1714–1774), італійський композитор.

[142] "Чекаю світанку" – монолог з героїчної опери Люллі "Роланд" на слова Ф. Кіно.

[143] "Бліді свічки, і світло страшніше від темряви", "Бог тартару, бог забуття" – арії з опери Рамо "Кастор та Поллукс".

[144] Саксонець – прізвисько Іоганна Адольфа Гассе (1699–1783), німецького композитора, адепта неаполітанської оперної школи.

[145] Доменіко Терраделья (1711–1751) – італійський композитор неаполітанської школи.

[146] Томмазо Tpaemma (1727–1779) – італійський композитор, представник неаполітанської школи.

[147] П'єтро Метастазіо (П'єтро Трапассі, 1698–1782) – італійський поет, драматург, оперний лібретист, засновник героїчної опери. На його тексти писали опери Гендель, Гайдн, Глюк, Моцарт та ін.

[148] Філіпп Кіно (1635–1688) – французький поет та драматург, автор трагедій та лібрето до опер Люллі.

[149] Антуан Гудар де Ламотт (1670–1731) – французький поет, лібретист, критик.

[150] Демосфен (384–322 до н. е.) – давньогрецький політичний діяч, один із найвідоміших ораторів античності.

[151] "Роздуми, або Сентенції та моральні максими" (1664) – збірка афоризмів Франсуа де Ларошфуко (1613–1680), французького письменника‑мораліста. "Роздуми" – являють собою тонкий аналіз звичаїв сучасного автору суспільства.

[152] "Думки" Паскаля – "Думки про релігію та деякі інші питання" (1669) Блеза Паскаля (1623–1662), видатного французького математика, фізика, філософа, письменника.

[153] …коли наводили вставне речення з "Арміди"… – речитатив з опери Люллі "Арміда".

[154] Самюель фон Пуффендорф (1632–1694) – німецький історик, правознавець.

[155] Гроцій (Гуго де Гроот, 1583–1645) – голландський філософ, юрист, засновник теорії міжнародного права, автор твору "Право війни та миру" (De jure beui ad pacis, 1625).

[156] Леонардо Лео (1694–1744) та Леонардо Вінчі (1690–1726), італійські композитори, майстри неаполітанської оперної школи.

[157] Жанна Антуанетта маркіза де Помпадур (1721–1764) – фаворитка Людовіка, мала літературний салон, сприяла розвитку мистецтв, впливала на політику.

[158] Маленька Мармот – мається на увазі Жюстіна Фавар (1727–1772), відома французька акторка, виконувала роль савоярки в комедії "Вечір на бульварах" (1758), написаної її чоловіком Шарлем‑Сімоном Фаваром.

[159] "Дитина арлекіна" – комедія Карло Гольдоні (1707–1793), з успіхом йшла в Парижі, в театрі Італійської комедії (1761).

[160] …лишаюсь коло Мемнонової статуї… – Мемнон, один з героїв Троянської війни, син богині світанку Еос. Статуєю Мемнона давні греки називали статую єгипетського фараона Аменхотепа III у Фівах. Легенда розповідала, що ця статуя співала, коли її торкалось сонячне проміння, так Мемнон вітав свою мати Еос.

[161] Рінальдо да Капуа (1715–1771) – італійський композитор, комічні опери якого мали успіх під час гастролей італійської опери‑буф.

[162] Джузеппе Тартіні (1692–1770) – італійський скрипаль та композитор, теоретик музики.

[163] Бочка Данаїд – в метафоричному значенні – нескінченна безплідна праця. Данаїди – п'ятдесят дочок аргоського царя Даная, які, крім одної, у шлюбну ніч убили своїх чоловіків, за що були засуджені богами довіку наповняти водою бездонну бочку в царстві померлих.

[164] Епіцикл Меркурія – вислів, запозичений у Мішеля Монтеня (1533–1594), французького філософа‑скептика. "Злізти на епіцикл Меркурія" – піднятися до піднебесся. Епіцикл – крива руху планети в системі світобудови Птоломея.

[165] Рене Антуан де Реомюр (1683–1757) – французький фізик та природознавець.

[166] Жан‑Жорж Новер (1727–1810) – французький балетмейстер, реформатор хореографії.

[167] Фердінандо Галіані (1728–1787) – італійський економіст, просвітник, автор твору "Діалоги про торгівлю хлібом".

[168] Панталоне – традиційний персонаж італійської комедії масок (комедія дель арте), буркотливий, скупий, хтивий старий, якого обдурюють молоді коханки.

[169] …автор "Спростувань" перед єпископом Орлеанським… – йдеться про Габріеля Гоша, видавця журналу "Аналіз та спростування різних сучасних творів, спрямованих проти релігії" (1753–1765). За цей твір Гоша отримав абатство. Пізніше він випросив у єпископа Орлеанського, який завідував наданням бенефіцій у Франції, вигіднішу парафію.

[170] Перікл (495–429 до н. е.) – афінський політик.

[171] Лаїс, Фріна – афінські гетери (IV ст. до н. е.).

[172] Довернь – йдеться про оперу Антуана Доверия (1713–1797), французького композитора та диригента.

[173] Кожен свою кару відбуде (лат.) – Вергілій, "Енеїда", kh.VI, вірш 743.

[174] Абат Етьєн Кане (1694–1782), французький літератор, член Академії, друг д'Аламбера, меломан.

[175] …та й мене. – з кафе "Регентство" було чути дзвони, які сповіщали про відкриття оперних кас.

13 14 15 16 17 18 19

Дивіться також: