Жак фаталіст і його пан
Повний текст у перекладі Івана Кошелівця
Жак фаталіст і його пан
— Як вони зустрілися?
Випадково, як звичайно буває.
— Як їх звати?
Що тобі до того?
— Звідки вони йшли?..
Повний текст у перекладі Івана Кошелівця
Жак фаталіст і його пан
— Як вони зустрілися?
Випадково, як звичайно буває.
— Як їх звати?
Що тобі до того?
— Звідки вони йшли?..
Переклав з французької Валеріан Підмогильний
Як вони зустрілись? Випадково, як і всі люди. Як їх було звати? А що це важить? Звідки вони їхали? Не здалеку. Куди їхали? А хіба знаєш, куди їдеш? Що казали? Пан мовчав, Жак казав – капітан мені говорив, що все добре й лихе, що нам трапляється на землі, написано на небі.
Пан. Не велика новина.
Жак. Капітан казав іще, що кожна куля, яка виходить з рушниці, має адресу.
Пан...
(З французької переклав Валеріан Підмогильний)
Vertumnis, quotquot sunt, natus iniquis.[1]
Horat., Lib. II, Satyr. VII.
У мене звичка – ходити о п'ятій годині ввечері на прогулянку в Пале‑Рояль[2], байдуже в годину чи негоду. І мене завжди можна побачити там самотнім і замріяним на аржансонській лаві[3]...
(З французької переклав Валеріан Підмогильний)
Якщо маркіз де Круамар відповість мені, його відповідь стане першими рядками цього оповідання. Перед тим як написати йому, я про нього розвідала. Він – світська людина, відзначився по службі; літній, був одружений; має дочку і двох синів, яких любить і які люблять його. Родовитий, освічений, розумний, знається на мистецтві, на вдачу дуже своєрідний. Мені хвалили його чулість, честь і чесність...