На пам'ятку.
1 Господе, не карай мене в гніві своєму і не завдавай мені кари в своєму невдоволенні,
2 бо прошили мене твої стріли, і рука твоя тяжко на мене спустилася...
4 Від гніву твого нема живого місця на тілі моєму, нема спокою в кістках моїх через мій гріх,
5 бо провини мої переросли мою голову, як великий і непосильний тягар,
6 смердять та гниють мої рани з дурості моєї...
7 Я скорчений, зігнувся до землі, і весь день тиняюся в сумутку,
8 бо нутро моє все горить, і в тілі моєму нема живого місця...
8 Обезсилений я й дуже змучений, плачу у розпачі серця свого...
9 Господе, всі бажання мої перед тобою, не сховалося зітхання моє від тебе.
10 Калатає серце моє, полишила мене моя сила, навіть в очах мені потемніло...
11 Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від лиха мого, а ближні мої поставали поодаль...
12 Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, проклинають, і весь день думають про зраду!
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який вуст своїх не розтуляє...
14 Я став, мов людина, що нічого не чує і в вустах своїх оправдання не маю,
15 бо на тебе сподіваюся я, Господе, і ти відповіси, Господе, Боже мій!
16 Бо сказав я: "Хай не втішаються наді мною, хай не піднесуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!"
17 Бо я до занепаду готовий, і переді мною завжди недуга моя,
18 бо провину свою визнаю, побиваюсь гріхом своїм я!
19 Мої вороги живуть та міцніють, і без причини збільшується моїх недругів...
20 Ті ж, хто відплачує лихим за добро, повстали на мене, бо прагну я до добра...
21 Не покинь мене, Господе, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 поквапся мені на допомогу, Господе, ти порятунок мій!
Псалми 38
Для диригента хору. Єдутуна. Псалом Давидів.
1 Я сказав: "Пильнуватиму я шляхи свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на вуста свої, поки переді мною безбожний".
2 Онімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль ставав нестерпним.
3 Розпалилося серце моє у моєму нутрі і я у вогні від моїх думок... Я сказав своїми вустами:
4 Повідом мене, Господе, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, щоб знати, коли я помру!
5 Ось відміряв долонею ти мої дні, а мій вік як ніщо проти тебе, бо кожна людина жива, всього лиш марнота! Села.
6 Як тінь, ходить людина, клопочеться, тільки на марне. Громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
7 А зараз на що маю сподіватися, Господе? Сподівання моє — на тебе воно!
8 Від усіх моїх гріхів ти визволи мене, не роби з мене посміховисько для нерозумного!
9 Онімів я та вуст своїх не розтуляю, бо ти те зробив,
10 забери з мене руку свою, бо я гину...
11 Ти караєш людину докорами за беззаконня, ти знищив все миле для неї, як міль. Кожна людина направду марнота! Села.
12 Вислухай, Господе, молитву мою, почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
13 Відверни гнів від мене і я зміцнюся, перше ніж відійду назавжди!
Псалми 39
Для диригента хору. Псалом Давидів.
1 Я був непохитний у сподіваннях на Господа, і він нахилився до мене, і благання моє почув.
2 Він витяг мене з болота, із смертельної ями мене дістав, поставив на скелі ноги мої, зробив мої кроки впевненими,
3 і дав пісню нову в мої вуста, для нашого Бога хвалу, хай бачать усі та страх мають, і хай сподіваються на Господа!
4 Щаслива людина, що сподівається на Бога, і не пристає до зухвалих та тих, що до брехні схиляються!
5 Багато вчинив ти, о Господе, Боже мій, твої чуда й думки твої тільки про нас, нема тобі рівного! Я жадав би все це показати й про це розповісти, та його не злічити все.
6 Ти відкрив мені вуха, ти від жертв і дарів відмовився, цілопалення й жертви за гріх не жадав.
7 Тоді я сказав: "Ось я прийшов із сувоєм, що в ньому про мене написано.
8 Я прагну, мій Боже, твою волю виконувати, і Закон твій у серці моєму.
9 Я проповідував правду серед великої громади і своїх вуст не стримував. Господе, ти знаєш це.
10 Справедливість твою не ховав я в середині серця свого, про вірність твою та порятунок твій я звіщав, не приховував я про ласку твою та про правду твою серед громади великої.
11 Тому, Господе, не стримуй милосердя свого від мене, а милість та правда твоя хай завжди мене стережуть,
12 бо нещастя без ліку мене оточили, провини мої мене наздогнали, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, так що й осягнути не можу, і серце моє зомліло...
13 Невже, Господе, не врятуєш мене. Поквапся ж, Господе, на допомогу мені.
14 Хай осоромлені будуть, і хай червоніють усі, хто шукає смерті моїй душі! Хай відступлять назад, і хай осоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
15 Бодай скам'яніли від сорому ті, хто каже до мене: "Ага! Ага!"
16 Хай тішаться та веселяться тобою всі ті, хто шукає тебе та хто любить твій порятунок, хай завжди кажуть: "Звеличуйся Господе!"
17 А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь. Не затримуйся, Боже мій, моя допомога і захист мій!"
Псалми 40
Для диригента хору. Псалом Давидів.
1 Щасливий, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
2 Господь берегтиме його, щоб жила душа його, буде щасливий такий на землі, і він не видасть його на поталу його ворогам!
3 На ложі недуги додасть йому сили Господь, все ложе йому перемінить у недузі його.
4 Я промовив був: "Господе, змилуйся наді мною, вилікуй душу мою, бо я перед тобою згрішив!"
5 Вороги мої кажуть на мене лихе: "Коли він помре та згине ім'я його?"
6 А коли хто приходить навідати, мовить марне. Його серце помічає для себе лихе, і як вийде надвір, то скаже про те...
7 Всі мої вороги між собою шепочуться на мене, на мене лихе замишляють:
8 "Лихо тисне його, а що він зліг, то більше не встане!"...
9 Навіть приятель мій, на якого я сподівався, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
10 Але, Господе, помилуй мене, підійми мене, і я їм відплачу,
11 із того довідаюся, що ти любиш мене, коли наді мною не сурмитиме мій ворог.
12 Ти підтримав мене, через невинність мою і перед обличчям своїм ти поставиш навіки мене!
13 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!
Псалми 41
Для диригента хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.
1 Як лине той олень до водних потоків, так лине до тебе, о Боже, душа моя,
2 душа моя спрагла Бога, Бога Живого! Коли я прийду і стану перед Боже обличчя?
3 Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені весь день: "Де твій Бог?"
4 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я з численним людом ходив, і водив їх до оселі Божої, під радісні вигуки і хвалу святкового натовпу...
5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Сподівайся на Бога, бо я йому ще дякуватиму за порятунок його!
6 Мій Боже, душа моя в мені тужить, бо я пам'ятаю про тебе з йорданських земель і з Гермону, і з гори Міцар.
7 Кличе безодня безодню під гуркіт твоїх водоспадів, усі хвилі твої валами перейшли наді мною.
8 Вдень виявляє Господь свою милосердя, вночі ж його пісня зі мною, молитва до Бога мого життя!
9 Звернуся до Бога: "Ти Скеле моя, чого ти про мене забув?" Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
10 Ніби кістки ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені весь день: "Де твій Бог?"
11 Чого, душе моя, ти сумуєш і чого ти в мені непокоїшся? Сподівайся на Бога, бо я йому ще дякуватиму за порятунок його, мого Бога!
Псалми 42
1 Розсуди мене, Боже, й візьмися за справу мою з людьми невірними, визволь мене від людини брехливої та кривдника!
2 Бо ти, Боже, твердиня моя, чого ж ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
3 Пошли своє світло та правду свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до твоєї святої гори та до місць пробування твого.
4 І прийду я до жертовника Божого, до Бога розради і втіхи моєї, і під арфу хвалитиму тебе, Боже, Боже мій!
5 Чого, душе моя, ти сумуєш і чого ти в мені непокоїшся? Сподівайся на Бога, бо я йому ще дякуватиму за порятунок його, мого Бога!
Псалми 43
Для диригента хору. Псалом навчальний синів Кореєвих.
1 Боже, своїми вухами ми чули, наші батьки нам розповідали, що великі ти справи зробив за днів їхніх, за днів давніх.
2 Ти вигнав поганів своєю рукою, а їх осадив, знищив народи, а їх ти поширив!
3 Не мечем бо своїм вони землю посіли, і не руками своїми, а твоєю правицею, твоєю силою та світлом обличчя твого, бо ти їх обрав!
4 Ти Цар мій, о Боже, звели, щоб порятунок прийшов для Якова.
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям твоїм топтатимемо повсталих на нас,
6 бо я сподіватимуся не на лука свого і на меч свій,
7 а ти нас врятуєш від супротивників наших, і наших ненависників осоромиш!
8 Ми хвалимося Богом щодня, і повіки ім'я твоє славимо. Села,
9 Але ти покинув і нас осоромив, вже не виходиш ти з нашим військом.
10 Ти зробив, що перед ворогом ми втікаємо, а наші ненависники грабують наш маєток...
11 Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив серед народів,
12 Ти за безцінь продав свій народ, не маючи з того прибутку!
13 Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміховисько для наших околиць,
14 Ми стали за приказку для поган, і головою хитають народи на нас...
15 Переді мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
17 Прийшло було все це на нас та ми не забули про тебе і заповіт твій не порушили,
18 не відступило назад наше серце і не відхилився наш крок від твого шляху!
19 Хоч у місце шакалів ти виштовхав нас, і накрив був нас смертною тінню,
20 чи ж тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягли до Бога чужого?
21 То ж про те Бог довідається, бо знає він таємниці серця,
22 що нас б'ють за тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
23 Прокинься ж, чого ти, Господе, спиш? Прокинься, не кидай назавжди!
24 Для чого обличчя своє ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та утиски наші?
25 Бо душа наша дісталася пороху, а живіт наш припав до землі...
26 Устань же на допомогу нам, і викупи нас через ласку свою!
Псалми 44
Для диригента хору.