І відкинув цар Рехавоам пораду старших,
14 і відповів їм за порадою тих молодиків: "Мій батько наклав був тяжке ярмо на вас, а я додам до нього! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму скорпіонами!"...
15 І не послухав цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдилося слово Господа, яке він сказав був через шілонянина Ахію, Неватового сина.
16 І побачив весь Ізраїль, що цар не послухав їх, і народ відповів цареві: "Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єсея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Дивися віднині за оселею своєю, Давиде!" І пішов весь Ізраїль до наметів своїх...
17 І з цього часу тільки над Ізраїлевими синами, що сиділи в Юдиних містах, царював Рехавоам.
18 Якось послав цар Рехавоам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехавоам поспішив сісти на колісницю та втекти до Єрусалиму...
19 І відпав Ізраїль від оселі Давидової, і так є аж до цього дня.
2 хроніки 11
1 І прийшов Рехавоам до Єрусалиму, і зібрав оселю Юдину та Веніяминову, сто вісімдесят тисяч добірних вояків, щоб воювати з Ізраїлем та повернути царство Рехавоамові.
2 І було Господнє слово до Шемаї, чоловіка Божого:
3 "Скажи Рехавоамові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому Ізраїлеві в Юді та в Веніямині,
4 що так сказав Господь: "Не йдіть і не воюйте зі своїми братами! Поверніться кожен до помешкання свого, бо ця річ сталася від мене!"" І вони послухали Господніх слів, і повернулися з походу на Єровоама.
5 І осів Рехавоам у Єрусалимі, і побудував твердинні міста в Юді.
6 І відбудував він Віфлеєм, Етам, Текою,
7 Бет-Цур, Сохо, Адуллам,
8 Ґату, Марешу, Зіф,
9 Адораїм, Лахіш, Азеку,
10 Цору, Аялон і Хеврон, міста твердинні, що в Юді та в Веніямині.
11 І зміцнив він ті твердині, і дав у них очільників, запаси, оливи й вина,
12 а до кожного окремого міста великі щити та списи, і дуже зміцнив їх. І був його Юда та Веніямин.
13 А священики та левити, що були в усьому Ізраїлі, зібралися до нього від усіх кордонів.
14 Левити кидали пасовиська свої та власність свою, і приходили до Юди та до Єрусалиму, бо Єровоам та сини його усунули їх від священичого служіння Господові,
15 і понаставляли собі священиків для висот та демонів, та для телят, що він наробив.
16 А за ними, з усіх Ізраїлевих племен ті, що віддавали своє серце шукати Господа, Бога Ізраїля, приходили до Єрусалиму приносити жертви Господові, Богові батьків своїх.
17 І зміцнили вони Юдине царство, і підсилили Рехавоама, Соломонового сина, на три роки, бо вони ходили три роки шляхом Давида та Соломона.
18 І взяв собі Рехавоам жінку Махалат, дочку Єрімота, Давидового сина, та Авіхаїл, дочку Еліава, Ісаєвого сина.
19 І вона народила йому синів: Єуша, Шемарію і Загама.
20 А по ній він узяв Мааху, дочку Авесаломову, і вона народила йому Авію, Аттая, Зізу і Шеломіта.
21 І покохав Рехавоам Мааху, Авесаломову дочку, над усіх жінок своїх та наложниць своїх, бо він узяв вісімнадцять жінок та шістдесят наложниць, і породив двадцять вісім синів та шістдесят дочок.
22 А за голову Рехавоам поставив Авію, Маахиного сина, за володаря серед братів його, бо він волів настановити його царем.
23 І мудро він вчиняв, і порозсилав усіх синів своїх до всіх країв Юди й Веніямина, до всіх твердинних міст, і дав їм добре утримання, і підшукав їм багато жінок.
2 хроніки 12
1 І як зміцніло Рехавоамове царство й став він сильний, то покинув він, і весь Ізраїль з ним, Господній закон.
2 І п'ятого року царя Рехавоама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони зрадили Господові,
3 з тисячею двомастами колісниць та з шістдесятьма тисячами вершників, а кількості народу, що прийшов з ним з Єгипту, лівіянам, суккійянам та кушанам, не було числа.
4 І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.
5 А пророк Шемая прийшов до Рехавоама та Юдиних князів, що зібралися до Єрусалиму, втікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: "Так сказав Господь: "Ви залишили мене, а тому я залишив вас і видав у Шішакову руку!6 І впокорилися Ізраїлеві князі та цар, і сказали: "Справедливий Господь!"
7 А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї: "Впокорилися вони, не нищитиму їх і залишу трохи людей на порятунок, і не виллється гнів мій на Єрусалим через Шішака.
8 Бо вони стануть йому за рабів, та й зрозуміють тоді, що то служити мені і служити царствам земним".
9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби оселі Господньої та скарби палацу царевого. Забрав він усе, і золоті щити, що Соломон зробив був.
10 А цар Рехавоам зробив замість них мідні щити, і передав їх на руки головного сторожі, що стерегли вхід до царського помешкання.
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господньої оселі, приходили бігуни, та й носили їх, а потім повертали їх до комори бігунів.
12 А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і він не знищив його всього. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
13 І зміцнився цар Рехавоам в Єрусалимі й царював. А Рехавоам був віку сорока одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять років у Єрусалимі, у тому місті, яке обрав Господь з усіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там своє ймення. А ім'я його матері — аммонітка Наама.
14 І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.
15 А Рехавоамові справи, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та провидця Іддо, відповідно родословної. І точилися війни між Рехавоамом та Єровоамом по всі дні.
16 І спочив Рехавоам зі своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авія.
2 хроніки 13
1 Вісімнадцятого року царювання Єровоама зацарював Авія над Юдою.
2 Три роки царював він у Єрусалимі. А ім'я його матері — Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. І війна точилася між Авією та між Єровоамом.
3 І розпочав Авія війну з військом хоробрих вояків, чотириста тисяч добірних вояків, а Єровоам приготував до війни вісімсот тисяч хоробрих вояків.
4 І встав Авія на горі Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: "Послухайте мене, Єровоаме, та весь Ізраїлю!
5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною угодою?
6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і повстав на пана свого.
7 І зібралися до нього люди нічим не зайняті та нікчемні, і стали міцніші від Рехавоама, Соломонового сина. А Рехавоам був юнак м'якосердий, і не встояв проти них.
8 А сподіваєтеся встояти проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті телята, яких Єровоам наробив вам за богів.
9 Чи ж ви не виганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та левитів? І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
10 А наш Бог — Господь, і ми не полишили його, а наші священики, що служать Господові, це Ааронові сини, а левити — при службі.
11 І ми приносимо Господові цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лампади його, щоб запалювати щовечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили його!
12 І ось з нами на чолі Бог, і священики його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!"
13 А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.
14 І побачили юдеї, що на них напали спереду та ззаду! І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...
15 І закричали юдеї. І як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авією та перед Юдою.
16 І втікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.
17 І завдав Авія та народ його нищівної поразки їм, і попадали трупи з Ізраїля, п'ятсот тисяч добірних вояків!
18 І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
19 І гнався Авія за Єровоамом, і здобув від нього Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
20 І Єровоам так і не оговтався вже за днів Авії. І вдарив його Господь, і він помер.
21 І зміцнився Авія, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять двох синів та шістнадцять дочок.
22 А решта Авійєвих справ, і шляхи його та слова його описані в історії пророка Іддо.
23 І спочив Авія зі своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів у краї був мир десять років.
2 хроніки 14
1 І робив Аса добре в очах Господа, Бога свого.
2 І прибрав він жертовники чужих богів та висоти, і зруйнував кам'яні стовпи для божків, і постинав святі дерева.
3 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати його Закон та заповіді.
4 І прибрав він з усіх Юдиних міст висоти та подоби сонця. І настав спокій у царстві при ньому.
5 І побудував він твердинні міста в Юді, бо був спокій у краї, і не було в ньому війни за тих років, бо Господь дав йому мир.
6 І сказав він до Юди: "Побудуймо ці міста, й обнесімо муром та баштами з брамами та засувами. Адже цей край наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і він дав нам мир навколо". І вони будували, і їм щастило.
7 І було в Аси війська з великими щитами та списами, триста тисяч з Юди, а з Веніямина двісті вісімдесят тисяч таких, що носять малого щита, та лучників. Усі вони хоробрі вояки.
8 І вийшов на них кушеянин Зерах з мільйонним військом та з трьома сотнями колісниць, і прибув аж до Мареші.
9 І вийшов Аса проти нього, і вони вишикувалися до бою в долині Цефат при Мареші.
10 І закликав Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: "Господе, нема кому, крім тебе, допомогти сильному або слабкому. Допоможи нам, Господе, Боже наш, бо ми на тебе опираємося, і в ім'я твоє ми прийшли на цю безліч. Господе, ти Бог наш, хай людина не має сили проти тебе!"
11 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.
12 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару.