Писарев, В. Зайцев), згуртованої навколо журналу "Русское слово". Як зазначали достоєвськознавці, в уста Лебезятникова автор "Злочину і кари" вкладав слова, "мало не прямо взяті зі статей Писарева" (Кирпотин В. Я. Разочарование и крушение Родиона Раскольникова. М., 1970. С. 265).
5-09
Бєлінський Віссаріон Григорович (1811—1847) — критик і публіцист, відомий своїм радикалізмом. У 1840-ві роки очолював гурток літературної молоді, звідки вийшло чимало знаменитих письменників, зокрема й сам Достоєвський. Останній до кінця життя вважав Бєлінського своїм учителем, але не поділяв його радикальних поглядів.
5-10
...зрозуміла шкоду цілування рук, тобто що мужчина зневажає жінку нерівністю, цілуючи їй руку. — Пародія на слова Віри Павлівни в романі Чернишевського "Що робити?": "Не надобно мужчинам целовать рук у женщин. Это, мой милый, должно бы быть очень обидно для женщин: это значит, что их не считают такими же людьми..."
5-11
Про асоціації робітників у Франції вона теж слухала уважно. — Див. статтю Ю. Жуковського (Современник. 1864. № 4, 6) "Историческое развитие вопроса о рабочих ассоциациях во Франции", у якій акцентувалися ті ж самі моральні принципи, якими керувалися персонажі роману Чернишевського "Що робити?" при організації швацьких майстерень.
5-12
...багато вища, наприклад, за діяльність якого-небудь Рафаеля або Пушкіна, бо корисніша! — Пор. максими "нігіліста" Базарова з "Батьків і дітей" І. Тургенева: "Порядочный химик в двадцать раз полезнее всякого поэта" і "Рафаэль гроша медного не стоит".
5-13
...а тепер звернімося до рогів! Цей поганий, гусарський, пушкінський вислів... — Ідеться про рядки Пушкіна з "Євгенія Онєгіна":
И рогоносец величавый,
Всегда довольный сам собой,
Своим обедом и женой.
(Розд.1, строфа XII)
5-14
"Друже мій, — сказав би я їй, — я тебе люблю, але ще крім того хочу, щоб ти мене поважала, — от! " — Пор. з відповідним епізодом у романі Чернишевського "Що робити?" і словами Лопухова, який дізнався, що Віра покохала Кірсанова: "Разве ты перестанешь уважать меня? (...) Не жалей меня: моя судьба нисколько не будет жалка оттого, что ты не лишишься через меня счастья".
5-15
Хорунжева — дружина хорунжого (пол. chorąży) — молодшого офіцера в польській армії.
5-16
Штабс-капітан — військовий чин, середній між поручиком і капітаном.
5-17
Провіантський чиновник — чиновник, який заготовляв провіант для армії (інакше — інтендантський).
*
Повністю (фр.)
5-18
...дочка надвірного радника і кавалера, отже, й справді майже полковницька дочка. — Цивільний чин надвірного радника дорівнював армійському чинові підполковника. Отже, батько Катерини Іванівни — не тільки надвірний радник, а ще й кавалер (якогось ордена) — справді був "майже полковником".
5-19
"...гельд не платив" — грошей не платив (нім. geld — гроші).
5-20
Бурмейстер — від нім. Btirgermeister — бургомістр, градоначальник.
*
Боже милосердий! (нім. Gott der barmherzige).
5-21
...то й ти туди ж, ковбаснице — На той час майже всі ковбасні крамниці у Петербурзі належали німцям.
5-22
...як це там кажуть: щоб права рука, чи що, не знала... одним словом, якось так... — У Євангелії від Матвія (6:3—4) сказано: "А як ти чиниш милостиню, — хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно". Характерно, що Лебезятников переплутав ліву руку з правою, тобто уподібнився до язичників, людей нетямущих, про яких у тій же Біблії (Книга пророка Йони, 4:11) сказано, що вони "не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці", себто не орієнтуються бодай в елементарних етичних питаннях.
5-23
..."Загальний висновок позитивного методу" й... статтю Підерита (а втім, також і Вагнера)... — Збірка перекладів статей іноземних учених-матеріалістів "Общий вывод положительного метода" вийшла друком у Петербурзі в рік написання та публікації "Злочину і кари". До неї увійшли статті Рудольфа Вірхова, Клода Бернара, Якоба Молешотта, а також згадані тут статті німецького лікаря й письменника Теодора Підерита та німецького ж економіста Адольфа Вагнера. Назви цих статей у збірці звучать так: Підерита — "Мозг и дух. Очерк физиологической психологии для всех мыслящих читателей", а Вагнера — "Законосообразность в, по-видимому, произвольных человеческих действиях с точки зрения статистики".
5-24
"Пан є лайдак! " — Вжите Достоєвським польське слово "лайдак" (łajdak), тобто мерзотник, зафіксовано також у словниках української мови.
5-25
Монблан — гірський масив у Західних Альпах, через який Наполеон на чолі армії рушив у травні 1800 р. до Італії та розгромив австрійське військо у битві під Маренго 14 червня.
5-26
Легістраторша — просторічний варіант слова "реєстраторша " (див. прим. 1-69 ).
5-27
Катехізис (гр.) — стислий виклад християнського віровчення у формі запитань та відповідей. Тут ужито іронічно, себто за протилежністю.
5-28
...вчить співати "Хуторок"... — див. прим. 1-29
5-29
...а чи відомо вам, що в Парижі вже провадилися серйозні досліди щодо можливості виліковувати божевільних, впливаючи самим тільки логічним переконанням? Один там професор — він недавно помер... — 1866 р. у 66-річному віці помер відомий французький психіатр Жан-Батіст Паршапп. У статтях із цього приводу, надрукованих у петербурзьких газетах та журналах, можна було прочитати "науково-популярні" виклади дослідів цього лікаря і вченого на кшталт розповідей Лебезятникова.
5-30
...на канаві біля —ського мосту... — Тобто на Єкатеринінському каналі біля Вознесенського мосту.
5-31
Гарус (пол. harus) — м'яка кручена вовняна пряжа.
*
Тримайся прямо (фр.)
5-32
...біля аркуша, на якому розписувались, і я розписалася... — У домах високих сановників у передпокої у святкові дні клали спеціальний аркуш, аби відвідувачі, котрі за своїм низьким соціальним статусом не мали доступу в дім, але були так чи інакше пов'язані з його хазяїном, приходили й розписувалися на цьому аркуші з метою засвідчити свою повагу.
*
Говори до мене по-французьки (фр.)
5-33
...не "Петрушку " ж ми якогось виставляємо на вулицях... — Ідеться про головну дійову особу однойменної народної лялькової драми, яку виконував лялькар у супроводі шарманщика. Імпровізована дія "Петрушки" полягала, як правило, у розмові лялькаря з лялькою, тобто із самим Петрушкою.
5-34
Не співати ж "Гусар на саблю опираясь"! — Мова йде про популярну в XIX ст. пісню на слова поезії К. Батюшкова "Розлука". Музику приписують відомому меценатові графу М. Вієльгорському, у петербурзькому салоні якого у 1840-ві роки бував Достоєвський.
5-35
"Cinq sous" ("П'ять су") — приспів пісні "Посаг дівчини з Оверні", музика Пюже. Ця пісня виконувалася у популярній французькій драмі А. Деннері та Г. Лемуана "Божа милість" (1841), яка мала великий успіх у Петербурзі у 1840-х роках.
5-36
Можна б навіть: "Malborough s'en va-t-en guerrel ", бо це зовсім дитяча пісенька і її співають у всіх аристократичних домах, коли заколисують дітей. — Ця жартівлива французька пісенька виникла як сатира на англійського герцога Мальборо (1650—1722), або Мальбрука, як його називали французи, на початку XVIII ст., коли англійські війська на чолі із герцогом Мальборо вели загарбницьку війну у Франції. Як будь-яка політична сатира, вона не пережила б свого часу, якби на початку 1780-х років годувальниця французького принца, вивезена з глухої провінції, не співала цю пісню, заколисуючи наступника престолу. Колискову підхопила королева Марія-Антуанетта, а за нею весь її двір. Відтоді в усіх аристократичних домах Парижа заколисували дітей, співаючи цю пісню. Під час Великої Французької революції (1789 — 1793), після страти Людовіка та Марії-Антуанетти, багато хто з французьких аристократів знайшов притулок у Росії, де місцева аристократія залюбки переймала їхні звичаї, слівця, анекдоти, пісні і т. ін.
*
Мальбрук в похід зібрався,
Невідомо, коли повернеться... (фр.)
**
П'ять су, п'ять су,
Щоб влаштувати наше господарство... (фр.)
5-37
...гліссе-гліссе, па-де-баск! — Назви танцювальних фігур.
5-38
Du hast Diamant en und Perl en... ( "У тебе є алмази і перла... ") — романс німецького композитора Г. Стігелі на вірші Г. Гейне з циклу "Знов на батьківщині " ( "Книга пісень "). Достоєвський уперше почув цей романс у Любліні влітку 1866 p., саме під час роботи над п'ятою частиною роману.
*
Ти маєш чудові очі,
Дівчино, чого ж тобі ще? (нім.)
5-39
В жар полудня, в долині Дагестана... — романс на слова поезії М. Лєрмонтова "Сон" (1841), музика X. Г. Пауфлера (1854).
Частина 6
6-01
...поїхав оце до Б-на, — цей кожного хворого minimum по півгодини оглядає... — Йдеться про Сергія Петровича Боткіна (1832 — 1889) — хоча й молодого, але вже й тоді знаменитого лікаря, професора петербурзької Медично-хірургічної академії, в якого Достоєвський сам був на прийомі 1865 p., тобто у рік роботи над романом.
6-02
Дим, туман, струна бринить у тумані. — Неточна цитата із "Записок божевільного" М. Гоголя ("сизый туман стелется под ногами; струна звенит в тумане"). Достоєвський пригадував ці рядки у листі до І. Тургенева 23 грудня 1863 р.
*
Даремно (нім.)
6-03
От що значить укріпився, мов адамант. — Адамант (за-стар.) — діамант, алмаз.
6-04
...він з розкольників, та й не те щоб з розкольників, а просто сектант; у нього в роді бігуни бували, і сам він ще недавно в селі аж два роки у якогось старця під духовним проводом перебував. — Бігуни — одна із сект російського розколу, яка виникла наприкінці XVIII ст. серед селян, міщан, біглих солдатів і була ще відомою в народі як "прочанська", або "сопілківська" (від назви села Сопілки поблизу Ярославля). Бігуни вірили, що спасіння душі треба заслужити тяжкими і, головне, несправедливими, незаслуженими стражданнями. Старці — духовні наставники із ченців-пустельників.
6-05
Шукайте і знайдете. — Пряма цитата з Нагірної проповіді Ісуса Христа (Євангеліє від Матвія, 7:7).
6-06
Мічман Дірка — персонаж, який згадується в комедії М. Гоголя "Одруження", хоча надто смішливим був не він, а згаданий там само мічман Петухов. Очевидно, Достоєвський переплутав двох персонажів гоголівської комедії.
6-07
Турецький барабан — дуже гучний барабан, який спочатку військові, а потім і всі інші європейські оркестри запозичили в турецьких військових оркестрів.
6-08
Тирольський капелюшок зі стрічками — елемент народного вбрання в австрійській провінції Тироль, популярній серед європейських туристів починаючи з середини XIX ст.