— Прихована цитата з популярного в літературних колах роману англійського письменника Лоренса Стерна "Життя та думки Трістрама Шенді, джентльмена" (1760—1767). У цьому романі батько головного героя так само регулярно раз на тиждень заводить годинник, а мати головного героя регулярно про це нагадує батькові. Однак у Стерна це нагадування має подвійний сенс: це ще й нагад чоловікові про його чоловічі обов'язки, оскільки після заведення годинника неодмінно був секс, тож заведення годинника пов'язане і з самим фактом народження Трістрама Шенді. Отже, читач "Злочину і кари", знайомий з романом Стерна, міг здогадатися, для чого саме Марфа Петрівна щоразу нагадувала Свидригайлову завести годинник.
4-12
Кухмістерська (від нім. Küche — кухня і Meister — майстер) — дешева їдальня.
4-13
Рафаелева Мадонна — йдеться про Сікстинську мадонну, величезне за розмірами (256 х 196 см) полотно, створене великим італійським живописцем Рафаелем (1483 — 1520) для вівтаря церкви монастиря святого Сікста в П'яченці на замовлення папи Юлія II. Була придбана 1754 р. курфюрстом Саксонії Августом III Фрідріхом і досі експонується у Дрезденській галереї. Саме там її бачив Достоєвський, який називав цю картину "найвищим виявом людського генія".
4-14
.../ в будинку Вяземського на Сінній колись не раз ночував... — "Будинок Вяземського" біля Сінної площі — так звана "В'яземська лавра" — виходив двома великими флігелями на Забалканський проспект і одним на Фонтанку. Тут було багато трактирів, вертепів, домів розпусти, а також нічліжка мешканців петербурзького "дна". "Вяземська лавра" описана В. Крестовським у романі "Петербурзькі нетрі" (1864 — 1866).
4-15
Любов до майбутнього супутника життя, до чоловіка, повинна переважати любов до брата — Тут схильність Лужина "мислити самостійно", заглиблюючись мало не у "гамлетівські" запитання, і його конфлікт із братом нареченої пародійно зіставляються зі знаменитою суперечкою Гамлета і Лаерта біля могили Офелії (В. Шекспір. "Гамлет", 5-й акт), під час якої Гамлет у полемічному запалі вигукує, що він "її любив, що й сорок тисяч братів, з'єднавши всю свою любов, мою не здужали б". Лужин при цьому на характерний для нього наївно-егоїстичний манір міняє місцями суб'єкт та об'єкт гамлетівського кохання: адже він каже не те, що його любов до нареченої повинна переважати любов до неї брата, а що її любов до нього повинна переважати її любов до брата.
4-16
Сентенційно (від лат. sententia — думка, судження) — повчально.
4-17
... пробившись із низів, до хворобливості звик милуватися собою, високо цінив свій розум і здібності і навіть іноді, наодинці, любувався своїм обличчям у дзеркалі. — Перші читачі роману, серед яких надзвичайно популярними були гоголівські "Мертві душі" (1842), мали помітити схожість цього портрета Лужина з портретом гоголівського Чічікова (аж до звички любуватися своїм обличчям у дзеркалі). Отже, для них очевидним мав бути "родовід" персонажа Достоєвського, його належність до певного типу персонажів російської літератури та реалій російського життя — хоча й не без деякої еволюції за двадцять із чимось років. Загалом Гоголь для персонажів "Злочину і кари" є мірою спостережливості й дотепності. (Див. слова Порфирія Петровича, які він скаже далі, у главі VI, Раскольникову: "Дотепні, дотепні ви. І все ото ви помічаєте! Справді грайливий розум! Найкумеднішу ж ото струну і зачепите... хе-хе! Це ж, здається, Гоголю, з письменників, кажуть, ця риса була найбільш властива?")
4-18
...черевички Поленьці і Лені купити... — Досі молодшу дівчинку в родині Мармеладових автор роману називав Лідою. Цю помилку, пропущену автором і першими редакторами через те, що роман писався і друкувався поспіхом (див. статтю), не прийнято виправляти в подальших виданнях.
4-19
На сьому версту — себто у божевільню, розташовану в містечку Удільна за сім верст від Петербурга.
4-20
Вона Бога узришь. — Пор. російський переклад Євангелія від Матвія (5: 8): "Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят". Це одна з так званих "заповідей блаженства" з Нагірної проповіді Ісуса Христа.
4-21
"Був же хворий один, Аазар у Віфанії... " — початок 11-ї глави Євангелія від Івана.
4-22
...закінчиш на Сінній... — Тобто в домі розпусти на Сінній площі.
4-23
"Царство Небесне належить таким". — Цитата з Євангелія від Матвія (19:14): "Ісус же сказав: "Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким" ".
*
На короткій нозі (фр.)
*
Так уж заведено (фр. )
4-24
...статські, дійсні статські і навіть таємні радники... — Йдеться про чиновників 5,4 і 3 класів, що відповідали генеральським чинам в армії.
4-25
Он реформа йде, і ми хоч у назві будемо перейменовані ... — Судовою реформою 1864 р. передбачалося запровадження судів, незалежних від адміністрації, а в певних категоріях справ — судів присяжних. Станові суди, за винятком комерційних, військових та духовних, було скасовано. Уводилися гласність, змагальність, усність судочинства, рівноправність сторін і т. ін. Порфирій Петрович має на увазі ту частину судової реформи, за якою попереднє слідство передавалося судовим органам і ставилося під контроль суду та прокуратури. Слова ми хоч у назві будемо перейменовані слід розуміти в тому сенсі, що 1864 р. було створено незалежний від поліції інститут судових слідчих, які замінили приставів слідчих справ.
4-26
...у Севастополі, зараз же після Альми... — Під час Кримської війни 1853—1856 pp. після поразки російської армії в битві на річці Альмі 8 вересня 1854 р. англо-французькі війська розпочали облогу Севастополя.
4-27
...першу лінію будує... — Тобто будує першу лінію траншей.
4-28
За кордон поляк утече — Після жорстокого придушення царським військом польського повстання1863 — 1864 pp. багато поляків емігрувало.
*
Блазень (фр.)
4-29
...точнісінько як колишній австрійський гофкрігсрат на папері ото вони і Наполеона розбили... а дивись, генерал їхній Мак і здається в полон з усією своєю армією — Гофкрігсрат — військова рада при дворі австрійського імператора. Йдеться про події 1805 p., коли австрійську армію під проводом фельдмаршала Карла Мака (1752—1828) оточили французи під Ульмом (австрійська фортеця на Дунаї). Іронічне ставлення Порфирія Петровича до дій австрійського гофкрігсрату перегукується з таким самим ставленням до них Кутузова в романі Л. Толстого "Війна і мир", перший том якого друкувався у журналі "Русский вестник" 1865—1866 pp. — тобто там само, де й "Злочин і кара", але трохи раніше. Отже, Достоєвський змусив свого героя пригадати подію хоча й 60-річної давнини, але актуальну для перших читачів його роману.
4-30
...отой поодинокий випадок, incognito, і збреше як слід у найхитріший спосіб ... — Словом incognito (лат. невідомий, нерозпізнаний) персонажі комедії М. Гоголя "Ревізор" (1836) називають псевдоревізора Хлестакова, який саме збрехав як слід у найхитріший спосіб.
4-31
Правительствуючий сенат — установа, створена Петром І 1711 р. як вища державна інституція; у XIX ст. набув функцій найвищої судової інстанції.
4-32
Пароксизм (від гр. збудження) — сильне напруження, спричинене хворобою, а в здоровому стані — пристрастю або сильним почуттям.
4-33
...брешеш, полішинель проклятий! — Полішинель (фр. polichinelle) — блазень, персонаж французького лялькового театру.
4-34
...приголомшити раптом попами та депутатами... — Під "депутатами" тут маються на увазі поняті, тобто неупереджені свідки "з вулиці", яких кличуть слідчі для того, аби своєю присутністю і підписами у протоколі вони засвідчили, що слідчі дії відбувалися згідно із законом і саме так, як це документально зазначено. Приблизно таку саму роль у відповідних випадках відігравали представники церкви: вважалося, що в їхній присутності ані обвинувачувані, ані слідчі або інші учасники слідчих дій не будуть брехати.
4-35
...з волоссям, остриженим кружальцем... — Поширена на той час зачіска простолюду "під макітру": на голову ставили горщик (макітру) і вистригали все волосся, що під нього не потрапило.
Частина 5
5-01
...несесери, сердоліки, матерії і на всю цю дурницю від Кнопа та з англійського магазину — Несесер (фр. від лат. necessarius — необхідний) — маленька валізка або коробка, в якій зібрані необхідні дрібниці для дороги, туалету і т. ін. Сердолік (від гр. sardonyx, sardion) — напівдорогоцінний камінь, звичайно яскравого червоно-жовтого або червоного кольору, використовують у ювелірній справі. Кноп — власник галантерейного магазину на Невському проспекті. Англійський магазин, що так само торгував переважно галантереєю (з Англії), розташовувався на Мільйонній вулиці.
5-02
Нігілісти (від лат. nihil — ніщо) — цим словом, придуманим автором роману "Батьки і діти" (1862) І. Тургенєвим, консервативні письменники і публіцисти, не вдаючись до деталей, називали всю шістдесятницьку молодь, налаштовану більш-менш революційно.
5-03
Комуна (від фр. commune — община) — ідейна община, у якій люди спільно живуть, мають спільні інтереси, власність, ресурси і, у найрадикальніших випадках, спільну роботу, спільні прибутки. Ідею життя комунами пропагував М. Чернишевський у романі "Що робити?" (1863). Інший письменник-шістдесятник В. Слепцов, перейшовши від слів до діла, організував комуну на Знаменській вулиці. На Середній Міщанській вулиці також у 1860-ті роки існувала комуна. Очевидно, саме її мав на увазі автор "Злочину і кари".
5-04
П'ятипроцентні білети — облігації державної позики.
5-05
Кредитки — кредитні білети, грошові знаки, паперові гроші.
5-06
Серії — білети державного казначейства.
5-07
...занадто грубо повелася... з батьками, мовляв, можна було б зглянутись на них — Неодноразово повторений ліберальними критиками закид головному героєві роману І. Тургенева "Батьки і діти" — "нігілісту" Базарову.
*
Будемо розрізняти (фр.)
5-08
Добролюбов Микола Олександрович (1836—1861) — відомий критик і публіцист революційного табору, один із провідних співробітників журналу "Современник", який видавали М. Некрасов і М. Чернишевський. Наприкінці 1850-х уважався радикалом, але після ранньої смерті був перевершений у радикалізмі іншими представниками молодої публіцистики (Д.