Моїм українським друзям
Добра звістка про те, що мій роман "Балаган, або Кінець самотності!" буде опублікований вашою чарівною мовою, надійшла в день народження моєї прийомної дочки Лілі Воннегут – їй виповнився один рік. Половина її предків – вихідці з України. З погляду генетичного ми живемо в крихітному світі. І з погляду духовного ми живемо в крихітному світі – в іншому разі я просто не витримав би його...
Читати повністю →
Розділ 1
Все було саме так, більш менш. Принаймні там, де йдеться про війну. Одного мого знайомого й справді розстріляли в Дрездені за те, що він підібрав чужий чайник. Інший персонаж, якого я також знав особисто, й справді погрожував, що після війни він найме професійних убивць і порішить всіх своїх ворогів. Ну і так далі. Я тільки змінив імена.
І в 1967 році я таки з'їздив до Дрездена на стипендію Фонду імені Ґуґенгайма (дай йому Боже здоров'я)...
Читати повністю →
Курт Воннегут
Брехня
Весна тільки-тільки почалася. У холодному ще сонячному промінні торочки давньої паморозі здавалися зовсім сірими. Вербове віття було вкрите золотистим серпанком пухнастих сережок.
Чорний "ролс-ройс" мчав з Нью-Йорка Коннектікутським шосе.
За кермом сидів Бен Барклі, чорний водій.
— Не перевищуйте швидкості, Бене,— сказав доктор Рімензел.— Деякі обмеження швидкості справді безглузді, але краще дотримуватись їх. Квапитись нічого — у нас часу достатньо...
Читати повністю →
Курт ВОННЕГУТ
ВСЕ ЗАВТРА, ТА ВСЕ ЗАВТРА, ТА ВСЕ ЗАВТРА
Ішов 2158 рік нашої ери. Лу та Емеральда Шварци шепталися на балконі родинної квартири, яка містилася на сімдесят шостому поверсі будинку № 275 у нью-йоркському районі Олден-Віледж, — це місце колись вважалося Південним Коннектикутом.
Коли Лу з Емеральдою побралися, її батьки розповідали про цю партію з таким жахом, неначе то був шлюб собаки з кішкою...
Читати повністю →
КУРТ ВОННЕГУТ
ВСЯ КОРОЛІВСЬКА КІННОТА
ОПОВІДАННЯ
З англійської переклав Юрій ПЕТРУСЬ
Полковник Браян Келлі, величезна постать якого затуляла світло, що падало з коридора позаду нього, на хвилину прихилився до замкнених дверей, тамуючи безпорадний гнів і тривогу. Невисокий азіат-охоронець перебирав низку ключів, відшукуючи того, який підійшов би до цих дверей. Полковник Келлі прислухався до голосів у кімнаті.
— Сержанте, правда, вони не посміють чіпати американців?..
Читати повністю →
Курт Воннегут
Галапагос
РОМАН
З англійської переклав Вадим Хазін
На згадку про Хілліса Р. Хоуві (1903—1982), природознавця-аматора й щирого чоловіка, який улітку 1938 року взяв мене, мого найкращого друга Бена Хітца та інших хлопців з Індіанаполіса, штат Індіана. в похід по американському Дикому Заходу.
Містер Хоуві знайомив нас із справжніми індіанцями, змушував спати просто неба. закопувати в землю наші покидьки...
Читати повністю →
Курт ВОННЕГУТ
ГАРРІСОН БЕРДЖЕРОН
Ішов 2081 рік, і людство, нарешті, досягло цілковитої рівності. Воно не було рівним тільки перед Богом і законом, але в усьому іншому панувала цілковита рівність. Усі були абсолютно однакові. Всі виглядали однаково. Усі геть були однаково сильні й спритні. Здібності, можливості й бажання були уніфіковані...
Читати повністю →
Курт ВОННЕГУТ
СИЛА ДУХУ
Дія відбувається в наші дні у північній частині штату Нью-Йорк. У величезній кімнаті повно всяких машин, які пульсують, звиваються, тремтять, чмихають, виконуючи функції різних органів людського ті-ла — серця, печінки, нирок. Різнобарвні трубки відходять угору від апаратів, з'єднуються і проходять крізь отвір у стелі. Збоку розміщений надзвичайно складний пульт управління...
Читати повністю →
ХТО Я ЦЬОГО РАЗУ?
Клуб Маски і Перуки Північного Кроцфорда,— аматорська театральна трупа, до якої я належу,— проголосував за постановку навесні п'єси Теннессі Вільямса "Трамвай під назвою "Бажання".
Доріс Сойєр, яка завше була режисером, сказала, що цього разу вона не зможе здійснювати постановку через те, що її мати тяжко хвора. Вона також сказала, що так чи інакше клуб повинен готувати інших режисерів, тому що вона не буде жити вічно, хоч і дожила успішно до семидесяти чотирьох років...
Читати повністю →