Багато їздив я
Багато їздив я, далеко мандрував,
Із різними людьми я дні свої збував.
Поживи доброї напитував я скрізь,
З гарману кожного я по зерну привіз...
Багато їздив я, далеко мандрував,
Із різними людьми я дні свої збував.
Поживи доброї напитував я скрізь,
З гарману кожного я по зерну привіз...
* * *
Без сну ворочавшись, якось одної нічки
Почув я бесіду метелика та свічки:
"Люблю, аж крилечка обпалюю, а ти
Чом плачеш, свічечко? Скажи, оповісти!..
Безбатченку відкрий свої обійми,
Введи в свій сад, з ноги колючку вийми.
І не цілуй дітей своїх, як близько
Стоїть він, голову спустивши низько.
Коли він плаче, хто його розрає?..
* * *
Всі люди — тіла одного частини,
Бо створені із однієї глини.
Коли від болю корчиться одна,
Тоді все тіло спокою не зна...
Ей, проводир, не поспішай, з тобою йде мій сон, мій рай!
Попало серце в злий полон — і йде від мене в дальній край.
Дарма прошу, дарма молю зорю мою, любов мою —
І стогін мій, як дим з огню, з душі встає: не покидай!..
Правителю! Від брата я свого
Узнав таке, що й беку слід би знати:
До того оголився неборак,
Що вже не має в чому вийти з хати...
Багато сказано про добрії діла,
Але не кожному належить похвала.
Візьми в гнобителя і хату, і подвір'я,
В шуліки вискуби весь пух його і пір'я!..
Є три любки, три коханки є:
Ця за хліб свою любов дає,
Та красою звабить, чарівниця,
Третя в душу ввійде й залишиться.
Першій хліба дай і одвернись...
Вівцю однявши у вовків,
Хазяїн нищечком хотів
Сердешній горло перетнути.
Заплакала: "Так от чому ти
Не попустив мене вовкам:
Ти із тії породи й сам!..
Якщо дуща у тебе не байдужа
До добрих діл, послухай річ про мужа
Великого Шіблі, як на плечі
Він зерно ніс — і потім уночі
Міх розв'язав і спостеріг комаху,..