До жайворонка
Співець етеру! Пілігрим небес!
Ти зневажаєш землю, клопіт там?
Чи, поки крила линуть, серце десь
І очі з ним – в росі, біля гнізда?
Твоє гніздо завжди тебе чека,
Складаєш крила – музика яка!..
Вільям Вордсворт
Повні тексти творів
До прекрасного
Святе мистецтво!..
Читати повністю →Люсі Грей, або Самотність
Я часто чув про Люсі Грей
І бачив далі ті,
Де Люсі обік від людей
Жила на самоті.
У неї подруг не було...
Миліш за все… (переклад В. Гречки)
Миліш за все не зводити очей
І крокувати, часом навпростець,
Серед чарівних навкруги речей,
Мандрівнику, не втративши терпець...
Немов самотня хмара, брів...
Немов самотня хмара, брів
Я навмання в високих травах
І раптом на путі зустрів
Поля нарцисів золотавих;
І переливами заграв
Над ними вітер пробігав!..
Семірко нас
Балада
Що може знать про смерть дитя,
Що зна – дитя просте,
Що чує всім єством життя,
І дихає, й росте?..
Серед несходжених стежок...
Серед несходжених стежок,
Дзвінкого джерела
Їй не тривожили думок
Любов і похвала...
Сонет
І келія простора для черниці,
Пустельникові любий дальній скит,
Студентові — мансарди мрійний світ,
І веретено — ткалі-робітниці.
Їм добре так. І бджоли-трудівниці
До гір крутих спрямовують свій літ,
Щоби в лугах знайти медовий цвіт...
Сонет (Відклав я в бік перо...)
Відклав я вбік перо і дослухав
Хорал нічної бурі, що співала
Про кораблі загиблі, хвиль навалу,
Рев лісових потрощених гущав, –
Гармонію нічну, що в'язням справ
Буденних уві сні почуть не д?но...
Черниць не мучить тіснота кімнат...
Черниць не мучить тіснота кімнат,
Самітників їх келій розмір теж,
Студентів – висота науки веж,
Дівчат їх прядки, а ткача – верстат,
Вони, як бджоли мчать на аромат,
Там вищими вершин Фернессу меж,
Зашепотять дзвіночками, бо все ж –..
Дивіться також