Любов — це сонечко...
Любов — це сонечко, що всесвіт огріває,
Любов — чудесний птах, що в квітнику співає.
Її не знає той, хто плаче солов'єм,
Вона в душі того, хто мовчки умирає...
Любов — це сонечко, що всесвіт огріває,
Любов — чудесний птах, що в квітнику співає.
Її не знає той, хто плаче солов'єм,
Вона в душі того, хто мовчки умирає...
Ми — зібрання ляльок, нас крутить як хотя
Небесний витівник. На килимку життя
Ми витанцьовуєм (це правда, а не казка) —
I потім падаєм у ящик небуття...
Ми — сонце щастя й горя океан.
Ми справедливість любим — і обман.
Злі й добрі ми, довершені й нікчемні,
Іржаве дзеркало й Джемшідів жбан...
Прийшли ми чистими — і стали ми брудними,
Прийшли веселими — зробилися сумними.
Гарячі сльози нам у серці запікались!
Життя розвіявши, тепер у прах лягли ми...
Переклад Василя Мисика
1
Цей гордий небосхил, байдужий лиходій,
Ще жодному із нас не підживляв надій:
Де знайде зігнуту під тягарем людину,
Іще один тягар він накидає їй...
Рубаї відразу, як їх придбав, стали однією з моїх неодмінних книг. Тисяча літ на мене очікувало товариство одного із тих, хто досі надихає світ мудрістю, гідністю, співчуттям. У рубаях насамперед вирізняється й приваблює світоглядна й побутова тематика, а в рисах авторської поетики незрівнянно вражає афористичність мислення. Вона навіть не надто постраждала у відомих, однак здебільшого немайстерних російськомовних переспівах (Омар Хайям. Рубаи...
Читати повністю →Що світ міняється — чи варто цим журитись?
Нехай міняється — ми будем веселитись!
Якби незмінною була природа, друже,
Ніколи б не діждав ти черги народитись!..