Україна — наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де "тихі води і ясні зорі", де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам'яті найдорожчий образ матері.
Споконвіку українці кохалися у квітах. Їх завжди сіяли біля хати, у дворі, на городі. Вони постійні супутники нашого життя...
Читати приклад твору →
Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці — співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. "Я родом із пісні", — сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З тієї ніжної пісні-колисанки, що наспівувала йому ще в дитинстві мати, веселої й жартівливої, а то й сумної, яку співали добрі співаки й музики — односельці поета...
Читати приклад твору →
Чим близька мені поезія М. Сингаївського
Батьківське поле! Скільки стежок протоптано ним, скільки пісень складено про його красу, багатство, журливу задуму. Шелестять його колоски і ранньої весни, коли набралися вони молочної стиглості, і восени, коли збирають їх у жовтогарячі пшеничні снопи. Радіють люди багатому врожаю, радіє поле, що змогло дати трудівникам свої плоди. Наші батьки поливали його потом, обробляли мозолястими руками...
Читати приклад твору →