Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці — співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. "Я родом із пісні", — сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З тієї ніжної пісні-колисанки, що наспівувала йому ще в дитинстві мати, веселої й жартівливої, а то й сумної, яку співали добрі співаки й музики — односельці поета. Ще з дитячих років навівала йому чудові мелодії чарівна краса Томського краю. Зелені луки й високі скелясті гори, веселі струмки й бурхливі гірські ріки, золоте житнє колосся й яскраві чарівні квітки будили уяву майбутнього поета.
Рідний свій край — Полісся — він полюбив на все життя і так неповторно оспівував його у своїй творчості.
Нахил до віршування прокинувся в Миколи дуже рано. Ще у шкільні роки почав він друкувати перші свої вірші, які підтримали такі відомі українські письменники, як М. Рильський та М. Стельмах, який схвально відгукнувся про його першу поетичну збірку для дітей "Жива криничка".
Поступово зростав і міцнів голос відомого поета. З того часу вийшло близько 40 поетичних збірок М. Сингаївського. У 1990 році він став лауреатом літературної премії імені Лесі Українки. Животворним джерелом у його творчості є фольклор, народна пісня. Ще з дитинства він записував пісні своєї матері, а одну зі своїх збірок так і назвав — "Я родом із пісні". Багато його поезій покладені на музику й співаються в народі. Це такі, як "В краю дитинства", "Синові в дорогу", "Тополина земля", "Полісяночка", "Ромашки", "Колискова матері", "Безсмертники", а "Чорнобривці" стала однією з улюблених пісень нашого народу.
Тематика поезій М. Сингаївського досить різноманітна. Пише він і про чудову красу рідної природи, і про невтомних трудівників-хліборобів ("Батьківське поле", "Від серця поклонюсь") тощо.
Микола Сингаївський — талановитий продовжувач кращих традицій українського красного письменства.
З людських джерел, мов дар,
пісні збирай,
Нехай неквапно в'яжеться розмова.
Моя Поліщино — співучий край,
Мій первокорінь музики і слова.
М. Сингаївський
Це творче кредо талановитого поета.