Неси в очах дива і недива,
Хай буде тільки правда в них жива.
В. Підпалий
Володимир Підпалий... Маловідоме ім'я. Навіть в "Історії української літератури" про нього не пишуть... Водночас виявляється, що він талановитий поет. Палітра його доробку багата. У своїх творах порушує такі питання, як драматичні суперечності життя, кохання, теми добра і зла, любові і ненависті, ролі в життя людини малої Батьківщини. У письменницьких колах про нього говорять: поет камерний, негаласливий...
Читати приклад твору →
Кажуть, що життя письменника — у його творах, душа поета — у його віршах. Вірші поета Володимира Підпалого дають підставу вважати, що душа у нього щира, ніжна, вдумлива і мудра. Свою Полтавщину він любив соромливо і віддано, на славу їй сплів свій поетичний,вінок.
Зрілу людину судять по тому, у яких фарбах вона згадує своє дитинство, як згадує своїх батьків. Дитинство полишило у серці поета найприємніші спогади...
Читати приклад твору →
А третій не мовив нічого:
Він мовити красно не міг, Але задля діла святого
І жив він, і в землю поліг...
Володимир Самійленко
Слова епіграфа з поезії "Патріоти" якнайкраще відображають життєву позицію та шлях Володимира Підпалого, з тією лиш різницею, що мовити він міг ще й як "красно", але на перше місце все ж ставив учинки, совість і мовчазну мудрість патріота...
Читати приклад твору →
Ми є! Були! І будем ми.
Й Вітчизна наша з нами.
І. Багряний
Моя Україна.. Мій рідний край, великий-превеликий, неповторний у своїй красі! Його поля, луки й ріки хвилюють, бентежать душу, викликають такі емоції, що пісня ллється з уст.
Україна — це сліпуча синь неба, легкокрилі тополі та червона калина, хрещатий барвінок і огнисті мальви. Україна — це стрімкий потік Дніпра, гіркий полин на козацьких могилах, розкішний вінок з білої ніжної ромашки. Україна — це. земля краси і величі.....
Читати приклад твору →