Скільки написано віршів, скільки проспівано пісень, в яких виявляється безмежна материнська любов... Кожен з нас погодиться з тим, що цього почуття ніколи не буває занадто. Читаючи "Колискову" Лесі Українки, ще раз переконуєшся в тому, що так безмежно любити може тільки мати. Чимало пестливих слів використовує авторка в своїй поезії, щоби підкреслити материнську любов та ніжність: яснесенький, тихесенький, малесенький... Але любляча мати розуміє, що життя — це не тільки її ласкаві слова:
Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль; Хутко прийматимеш Лихо та жаль.
Тому мати вже через колискову намагається виховувати дитину:
Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить...
Леле, дитинонько!
Жить — сльози лить.
Матуся вчить свою дитину бути чесною та сміливою, виявляти стійкість у боротьбі з життєвими проблемами:
Час твій прийде
З долею битися, —
Сон пропаде...
Тільки безмежна материнська любов може надати життєвих сил дитині, які їй знадобляться протягом усього життя, яке не буває легким.