Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення "пісні". І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив щось своє, оригінальне.
Досить обширними є вірші, де зустрічаємо громадське звучання, твори, де поет виражає право людини на гідність. Але С. Руданський наповнює поезію оригінальним національним пафосом. У своїх творах поет відгукується на всі пекучі питання тогочасної дійсності.
Особливо вражає вірш "Над колискою", що написаний у формі колискової. Мати співає своїй дитині пісню, розкриваючи її тяжке майбутнє життя. Пекучий біль звучить у кожному рядку:
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і неволі!..
Поет засуджує кріпаччину як силу, що нівечить людину фізично й морально, позбавляє її щастя.
У багатьох поезіях С. Руданського маємо нарікання на долю. Так, наприклад, вірш "Тілько-м родилась" змальовує нещасну дівчину, що з самого народження стала рабинею злої долі. Можна назвати багато подібних поезій: "Ой чому ж ти не літаєш?..", "Могила", "Не дивуйтесь, добрі люди", "Сиротина я безродний" та інші. Усі ці твори об'єднує мотив туги та нарікання на злу долю простої людини .
Лірика Руданського сповнена реалістичними деталями та подробицями, жорстокими епізодами дійсності, повна до країв плачем знеболеної душі.