1. Славні козацькі часи. (Поблизу високих дніпровських порогів була колись Запорізька Січ. Хоробрі воїни здійснювали походи до турецьких берегів, воювали з татарами і поляками. Плавали Дніпровими водами швидкоплинні козацькі чайки. Та після знищення царицею Катериною II козацької Січі розбрелися славні воїни по світу. Залишилася тільки слава про їхні походи, але й та поступово відходила в минуле. Народ не хотів із цим миритися. Запорізька Січ продовжувала жити в думах і народних піснях, у казках та оповіданнях, у літературних творах відомих письменників.)
2. Карпо Летючий у зачарованій Січі. (Іван Нечуй-Левицький написав казку "Запорожці" з вірою народу в те, що насправді Січ не знищено. Козацьку державу зачарували, і вона продовжує жити під водами Дніпра.
Головний герой казки — нащадок запорізьких козаків лоцман Карпо Летючий. Проживав він у селі Старому Кодаку, любив Дніпро, любив свою роботу. Змалку знав Карпо дніпровські пороги, тож рівного йому серед лоцманів не було вздовж усього Дніпра. І саме йому судилося побувати у зачарованій козацькій Січі. Коли висока хвиля кинула судно на камінь, Карпо знепритомнів. Отямився серед квітучих луків. Згодом познайомився з двома запорожцями — високими і ставними. Вони запросили його до гетьмана. Довго розпитував гетьман Карпа Летючого про життя нагорі: чим живе Україна, чи пам'ятає про славних козаків запорізьких? Карпо охоче розповідав, та не втішив своїми розповідями серце гетьмана. Зітхнув він після бесіди і запросив козаків до церкви помолитися за Україну.)
3. Чого вчить казка? (Казка вчить не забувати своєї історії, любити і шанувати минувшину. Через ідеалізацію запорізьких козаків автор намагається привернути увагу читачів до призабутої сторінки історії України.)