1. Славні козацькі часи. (Поблизу високих дніпровських порогів була колись Запорізька Січ. Хоробрі воїни здійснювали походи до турецьких берегів, воювали з татарами і поляками. Плавали Дніпровими водами швидкоплинні козацькі чайки. Та після знищення царицею Катериною II козацької Січі розбрелися славні воїни по світу. Залишилася тільки слава про їхні походи, але й та поступово відходила в минуле. Народ не хотів із цим миритися...
Читати приклад твору →
XIX століття. Злиденні сірі будні українського народу. Заборона на все українське, знищення Запорозької Січі, навіть мови рідної. За розмови українською мовою в духовному училищі, в якому навчався майбутній письменник І. Нечуй-Левицький, можна було "удостоїтися" таблички на шию з написом: "За мужичі слова".
Та знущання царських посіпак над українською мовою не витравили з душі юного бурсака любові дорідного слова, до традицій та історії України. 1...
Читати приклад твору →
У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було.
Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди віддавали за Україну власні життя. Козацькі гетьмани були дуже шанованими, хоробрими їм могутніми.
Є одна історія, як душі козаків все-таки нагадали про себе, але дуже несподівано...
Читати приклад твору →
Тече вода в синє море.
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Народна пісня
Героїчну сторінку в історії України вписали запорозькі козаки. Вони — славні сини нашої Батьківщини, які боронили її землі і народ від ворога. Про сміливість козаків складали легенди, перекази, пісні. В одній з давніх легенд розповідається, як оточені зусібіч ворогами гинули козаки. Жоден з них не здався без бою. Врешті залишився один-єдиний запорожець, який кілька годин відважно чинив опір польським воякам...
Читати приклад твору →
Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців — мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше — це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері.
Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що ми ні з ким не воюємо, маємо свою незалежну державу, державну мову, а не "нарєчіє", як про це говорили за часів козаччини...
Читати приклад твору →
Багато творів художньої літератури та народних дум, переказів та легенд присвячено Запорозькій Січі й запорожцям. Спираючись на їхні образи, змальовані в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання.
Як відомо, запорожці жили в Січі, Окремих будинків вони не будували, а жили в куренях, їхній побут був дуже простим; у курені зберігали зброю, ставили прості дерев'яні лавки, у кутку вішали ікони...
Читати приклад твору →