У літературі за часів Панаса Мирного було традицією писати під Новий рік казкові твори про те, що в новорічну ніч всі мрії здійснюються, що бідний раптом стає багатим. Саме на противагу таким "казочкам" і написав своє оповідання П. Мирний.
Новорічне оповідання "Морозенко" починається сумною драмою: описується селянська родина, яка живе в злиднях. Катря перебуває в стані відчаю, бо вона не може нагодувати сина.
П. Мирний показав справжню любов сина до матері. Пилипко відчуває нестерпний біль, коли бачить сльози матері. Щоб принести радість мамі, хлопчик наражається на небезпеку. Пилипко вирішує піти до хрещеного батька, який, може, дасть хлібину, ковбаси, а ще й гроші. Хлопчика не лякає довга дорога й мороз.
Пилипко радіє, що вибіг, коли мати ще спала. Він хоче показати матері, що не побоявся Морозенка.
Але оповідання закінчується страшною трагедією: маленький Пилипко збивається зі шляху і замерзає в глухому лісі. Над холодним тілом дитини вмирає і нещасна мати — у неї од нестями розірвалося серце.
У смерті Катрі і Пилипка винні ті, хто створив їм такі нестерпні умови життя. Злидні вигнали дитину з хати.
П. Мирний стояв на боці пригнобленого селянства, віддаючи йому всю свою любов.