I. Безрадісне дитинство Чіпки. (Ще з дитинства Чіпка був ображений на долю, "що поділила людей на хазяїна і робітника". Коли він наймитував, то нічого не хотів робити, не слухав свого хазяїна Бородая.)
II. Чутки по селу. (По селу ходили чутки, що-Чіпка — чортеня і що в нього на коліні родимка — знак диявола. Діти ображали його, не хотіли з ним гратися.)
III. Байдужість матері. (Мотря не знала щастя в житті ні до заміжжя, ні тоді, коли вийшла заміж і народила сина, якого потім звинувачувала у своїх життєвих негараздах.)
IV. Громадська неправда. ("І громада, бачу, живе кривдою..." — думає Чіпка. Тому і мстить за свої невдачі всім довкола, вважаючи, що "рівняє багатого з бідним".)
1. Земство, що не далося йому в руки. (То була ще одна можливість стати хазяїном, справжнім чоловіком, бо мав Чіпка глибокий розум. Та не зміг у тому оточенні застосувати свої здібності — не дали! Не бажаючи миритись із тодішніми законами, він починає бунтувати.)
V. Шлях розбійництва. (Соціальні умови, вороже оточення знівечили Чіпку, розтоптали його ідеали. Головне — загубив віру в справедливість, у людяність. З "правдошукача" він перетворився в кримінального злочинця.)
1. Погане товариство. (Своє горе Чіпка починає топити в горілці. На ватагу таких самих п'яниць — Лушню, Матню і Пацюка — промінює вігі родинне щастя. Від пиятики лише крок до грабіжництва та вбивства.)
2. Безрадісне родинне щастя. (Жорстока антилюдська діяльність Чіпки доводить до самогубства дружину Галю. Так і не побачила мати добра від сина, доживала віку в чужій хатині.)
VI. "Пропаща сила". (Якої ж правди шукав Чіпка, коли вбив сторожа на хуторі, за що мстив невинному чоловікові, в чому завинила маленька дівчинка, що залишилась сиротою, тому що всіх її родичів вирізав "страшний чоловік"? Це тяжке питання. Відповіді, на жаль, однозначної бути не може. Так чи інакше оточення тяжіє над людиною і має вплив на її життя, на вибір омріяної стежки до щастя.)