"Блакитні і червоні мрії мої" (життєвий шлях Миколи Куліша)

На долю Миколи Куліша припало багато випробувань та страждань — певно стане на кількох...

Невесело починалося життя майбутнього письменника: його родину буквально переслідували матеріальні труднощі, навіть кошти на середню освіту збирали для талановитої дитини місцеві інтелігенти (народився М. Куліш на Херсонщині, у 1882 році). Коли хлопцеві було 14 років, померла його мати, після того юнак навіть жив деякий час у притулку. Перша світова війна не дала змоги закінчити Одеський університет, М. Куліш після нетривалого навчання у школі прапорщиків вирушає на фронт, там його було тяжко поранено. Це значно підірвало здоров'я тоді ще молодого Куліша. Майбутній письменник пристає на бік більшовиків, згодом вступає до партії. Дуже важливу фразу, яка допомагає нам зрозуміти громадянську позицію драматурга, говорить дружина письменника Антоніна у спогадах про нього: "Йому хотілося будувати вільну і незалежну Україну, хоч і на комуністичних засадах".

Творче життя М. Куліша було досить коротким, складним і напруженим. І завжди поряд із письменником була його дружина, яка у своїх спогадах багато написала про творчість близької людини. М. Куліш був надзвичайно обдарованою людиною, він захоплювався літературою, театром, музикою, живописом, архітектурою. За спогадами дружини письменника, він багато купував книжок з філософії, серйозно підходив до її вивчення і надзвичайно захоплювався... вищою математикою!

Що більше я дізнаюся про життєвий шлях Миколи Куліша, то складніше мені зрозуміти його, уявити цю людину, а особливо — її внутрішній світ, життєву філософію, характер, настрій. Мені здається, це доля чи не всіх талановитих людей — певна розполовиненість душі, якісь внутрішні розколи, конфлікти із самим собою, поєднання непоєднуваного у своїй душі...

М. Куліш не міг не торкатися проблем тогочасного суспільства, його гостро-сатиричні твори стали справжніми шедеврами театрального мистецтва. З 1930 року вони майже всі були заборонені, частина з них не збереглась. Куліша переслідували, як переслідували у ті роки усіх талановитих людей із вільними порухами громадянської та філософської думки.

Разом з Лесем Курбасом М. Куліш створив новий український театр, що є не лише новим явищем в українській культурі, а й вільно вписується в європейський контекст розвитку драматургії і сценічного мистецтва. Товаришував Куліш також із Хвильовим, Яновським, іншими письменниками. Усі вони високо цінували талант драматурга. М. Куліш очолив ВАПЛІТЕ в останні роки існування цієї організації. На жаль, попри всі спроби тогочасних літераторів врятувати своє право на творчість, на мистецьке життя, на мистецький рух, на висловлення власних позиції зазнали поразки. Найстрашніше, що було втрачено ціле покоління талановитих, геніальних письменників. Втрачено у прямому сенсі: більшу частину учасників літературного процесу 20—30-х років XX століття розстріляли. Одним із найближчих друзів М. Куліша був Іван Дніпровський. Миколу Куліша заарештували саме тоді, коли він ішов на похорон свого друга... Заарештований, перебуваючи у нелюдських умовах табору, Куліш тяжко хворів, його мучив туберкульоз. У 1937 році М. Куліша було розстріляно.

Так закінчилось непросте життя великої людини: талановитої, щирої, людини мислячої. Драматурга, що із невеликою кількістю однодумців подарував своєму народові геніальні п'єси, легкі за формою та глибокі за суттю, подарував принципово нову сторінку в розвитку театрального мистецтва.