Капіталістична система визискування породжує і прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому наслідують свого хазяїна, запопадливо крутять його "хазяйське колесо". Вони обидва здатні на наймерзеннішу підлість заради баришів. Різняться вони один від одного лише індивідуальними рисами характеру. Феноген — хитрий, скупий, потайний злодій. Він лицемірний, улесливий і підступний, як змія. Тридцять п'ять років ця "права рука" Пузиря обманює свого хазяїна, наживаючи собі капітал. Але діє він так хитро, що Пузир вірить йому. Його принцип життя — "плазуй та наживайся". Феноген сам хоче вже стати хазяїном і шукає, де б купити землі. Він вірний послідовник Пузиря, для нього багатство — мета життя.
На відміну від Феногена, Ліхтаренко не плазує перед хазяїном. Він сміливо і нахабно говорить про своє злодійство, навіть пишається собою. Він за себе не боїться, бо знає, що приносить хазяїну великі прибутки. Ліхтаренко спритніший за Феногена, він розуміє, як крутиться колесо капіталістичної машини, знає, що одні проскакують крізь нього, а інших воно давить. Себе він зараховує до тих, хто проскакує. Його життєвими принципами є закони капіталістичної дійсності: "вор у вора краде", "не ти візьмеш ти, у тебе візьмуть", "всі рвуть, де тільки можна зірвать". Мова його — мова цинічного хижака, він говорить те, що думає і нічого не боїться. Найяскравіше образи помічників хазяїна розкриваються, коли вони спілкуються без свідків. З цієї розмові ясно бачимо, що внутрішня сутність обох — злодійська. Вони знайшли спільну мову і домовились "брати, де дають і де можна..." Це люди низької моралі, брехливі і підлі. їх обох "хазяїни викохали", вони є типовим породженням капіталізму.