Образи жінок-кріпачок у повісті "Інститутка" (1 варіант)

Марка Вовчка справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка. Йдучи за Великим Кобзарем, письменниця уславила представників

трудового народу, створила яскраві образи борців проти гнобителів. Іван Франко поставив її ім'я "в ряді борців за волю і людські права поневолених мас".

Свою літературну діяльність Марко Вовчок розпочала в роки кріпосницької сваволі. Письменницю дуже хвилювала доля жінок-кріпачок. Їх основні помисли, прагнення, характерні риси відобразила вона у своїх творах. Так, у повісті "Інститутка" Марко Вовчок змалювала типові образи жінок-кріпачок.

Характерні риси жінки-страдниці, що жила в умовах кріпосницької неволі, безправності, підневільної праці на панів, втілено в образі головної героїні Устини. Зростаючи сиротою, вона зазнала багато горя, але виросла доброю і лагідною, співчутливою і здатною сприймати чужі нещастя як свої власні. Вона не звикла бідкатися на недолю. Бо знає, що навколо неї кожна людина має свої печалі: "Спасибі хоч за те, що не б'ють десять раз на день, як от інших чуємо". Устина змальована мудрою і спостережливою дівчиною. Вона не належить до активних борців проти панських знущань, але всім серцем ненавидить гнобителів. Не втратила дівчина серед лиха і наруги своєї веселої вдачі, волелюбності, гідності і моральної стійкості.

Стихійною бунтаркою зображено в творі Катрю. Виросши вільною, вона не знала горя. Палко покохавши Назара, вийшла за нього заміж і стала кріпачкою. Печалі прийшли в її родинне щастя з приходом молодої господині, турботи про доньку сповнили її серце. Катря здатна проявити свій гнів, а коли вмерла її дитина, вона взагалі втратила страх перед панами: "Тепер вже я не боюсь вас!...Хоч живцем з'їжте тепер".

В образі бабусі-кріпачки Марко Вовчок відобразила найкращі людські якості. Життя її минало в праці, але жорстокість кріпосників не вбила в ній доброту і щедрість душі, що була завжди відкрита людям. Великою силою волі наділена бабуся, за будь-яких обставин залишається вона спокійною і врівноваженою. Цей образ, на мою думку, змальовано з особливою ніжністю і шаною.

В "Інститутці" Марко Вовчок зобразила типових жінок-кріпачок, жінок, що в умовах гноблення не втратили почуття самоповаги і чистоти душі, жінок, які, незважаючи на власне становище, вміють любити і прагнуть щастя, дарують радість і сповнені світлих надій.