У повісті "В бур'янах" С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка.
Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була "найгірша, мабуть, в усьому селі". Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною.
В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після цих розповідей він грався в гайдамаків: рубав бур'яни лозиною, ніби панам голови стинав.
У дев'ять років віддали Тараса навчатися до дяка. Навчаючись, пишучи вірші в маленьку книжечку, хлопчик забував про злидні. Але важко бути щасливим у нещасливому світі. Від непосильної праці та злиднів померла мати. Батько помер слідом за нею. Діти залишилися з мачухою. Від нестерпного життя вдома Тарас пішов у найми "почалося не життя Тарасові, а мука". Хлопчик завжди був голодний, ходив у брудній сорочці та в драній батьковій свиті. Єдиною втіхою Тараса були зустрічі з кароокою дівчиною Оксаною. Майбутній Кобзар вирішує йти вчитися на маляра. Для цього треба було дістати дозвіл в управителя, але Тарас "забув, що кріпак". Хлопчика віддали не в маляри, а на кухню до кухаря.
У повісті "В бур'янах" С. Васильченко змальовує нелегке становище Тараса Шевченка в роки дитинства. Саме проти такого становища кріпаків буде боротися Великий Кобзар все своє життя.