Чомусь завжди вважають, що казки цікаві лише дітям. Може, тому що в них багато вигадки і дорослі впевнені, що дітям цього досить. Але як часто вони загупають слова російського класика О. Пушкіна: "Сказка — ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок". Тож, на мою думку, дорослим іноді слід погортати сторінки казок і трішечки інакше подивитися на цей світ.
Недарма відомий український письменник Б. Лепкий до своєї казки "Мишка" зробив такий підзаголовок "Казка для дітей: для малих і великих". Адже головне не те, скільки тобі років, а як ти зберіг своє уміння по-дитячому дивитися на світ.
Казка наче проста: мишка погризла гроші, які збирали господарі. Але якими були ці господарі? Скупими, жадібними, лицемірними, жорстокими. Судіть самі: пожаліли молока для хворої голодної дитини! Хіба це не жорстокість? Як люди можуть жити після цього! Але, як виявилося, можуть: їх цікавлять лише гроші. Маленька сіра мишка це зрозуміла, тому й подумала: "Добре, що діти сплять, а то б ще навчилися брехати, як люди". Та чи часто дорослі замислюються над тим, що погані звички діти сприймають саме від них? Мабуть, що ні, тому й чинять, зло, не роздумуючи.
Маленька сіра мишка виявилася розумнішою, ніж люди. І не тільки в тому, що вирішила покарати жорстоких господарів. Як відомо з казки, вона забрала з цього дому своїх дітей і повела їх у поле. Нехай там буде голодніше, але не буде такого страшного людського прикладу.
Ось які уроки можна винести з казки Б. Лепкого. Думаю, що цей твір і для дорослих, і для дітей. Перші мають замислитися над своїми вчинками, інші — з дитинства вчитися розрізняти добро і зло. А допоможе у цьому безсмертна літературна класика.