Краса пейзажної лірики П. Тичини ("Де тополя росте...", "Гаї шумлять...")
I. Золота пора року — осінь.
("І шумить, і співа жито думку свою"; "де не глянь — колоски. Та всі в златі-сріблі";
"Щось мріє гай — над річкою"; "Горить — тремтить ріка, як музика".)
II. Чутлива пейзажна лірика П. Тичини. (Любов Павла Григоровича до рідної природи простежується у кожному рядку, з легкістю уявляєш себе серед поля; і ось ти уже у гаю, зворушений шелестом листя і трави.)