I. Рання творчість Т. Шевченка (починав з жанру балади: має виразний романтичний характер).
II. Романтичні балади Т. Шевченка.
1. "Причинна" — одна з перших балад Шевченка (написана 1837 року, в Петербурзі; звертається до національного світу, зображуючи певні побутові та етнографічні особливості, повір'я; творить збірний образ України):
а) національні образи — символи, що створюють цілісність балади (духовні
святині України: Дніпро, пісня, "червона калина", "зелений явір", "зелена
діброва", "високі могили", "верби високі");
б) основа сюжету (народнопоетичні перекази про перетворення ворожкою дівчини на причинну; глибоке почуття дівчини до парубка, конфлікт між прагненням до щастя й перешкодами до нього; самогубство парубка, що безмірно кохав дівчину; але у світі, де панують чужі люди, духовно багаті особистості
не можуть почуватися щасливими);
в)композиція балади (ґрунтується на контрасті, одним із виявів його є пейзаж,
який допомагає передати внутрішні переживання героїв: "защебетав соловейко", "реве та стогне Дніпр широкий"; у ліричних відступах виявляється лірична душа поета та любов до знедолених: "Така її доля. О Боже мій милий!..").
2. Балада "Тополя" (протистояння двох світів — реального та фантастичного; композиційний прийом реалістичний в основі — віддання дівчини за нелюба, розв'язання конфлікту завдяки чарам, ворожінню; народнопісенний засіб — перетворення дівчини на тополю).
III. Моє ставлення до балад Т. Шевченка (викликають захоплення, стали справжніми перлинами української поезії, бентежать серця наших співвітчизників).