Прометей — символічний образ нескореного народу (за поемою "Кавказ" Тараса Шевченка) (4 варіант)

Міфологічний Прометей — це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел ("Прикутий Прометей"), Шеллі у драмі "Визволений Прометей" дав образ борця, який не примирився з Зевсом. Байрон у вірші "Прометей" висловив віру в торжество гуманізму. У російській літературі до образу Прометея звертався М.Ломоносов. М.Огарьов у вірші "Прометей" закликав до подвигу, висловив віру в силу людського духу. В українській літературі у Котляревського в "Енеїді" зустрічаємось з травестованим образом Прометея.

У Шевченка в поемі "Кавказ" постає стислий, але виразний образ прикутого Тирана:

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі;

Споконвіку Прометея там орел карає

Щодень божий добрі ребра

Й серце розбиває...

Шевченківський Прометей символізує силу народу, його могутність і нескореність. Орел же в поемі асоціюється з двоголовим орлом самодержавства. Царат, ворожі сили не зможуть скувати живої душі народу. Hарод безсмертний. Його кров живуща, душа жива:

Розбиває, та не вип'є

Живучої крові...

Поет радіє з приводу того, що серце народу "знову оживає і сміється знову". Саме це основне в образі Прометея. Як гімн нездоланності народу упевнено звучать слова поеми:

Hе вмирає душа наша,

Hе вмирає воля.

І неситий не виоре

Hа дні моря поле,

Hе скує душі живої

І слова живого...

Образ Прометея у "Кавказі" — то запорука непокірливості, титанізму народів у їх потягу до волі, до об'єднання проти спільного ворога — Росії.

Саме через образ Прометея-народу Шевченко висловив своє велике обурення і гнів проти організаторів війни, яку вела Росія за приєднання Кавказу до імперії.

Сплинуло багато часу від тоді. Але, аналізуючи події в Чечні, подумки переконуєшся в правоті поета. І хочеться крикнути:

Люди, зупиніться!

Hе проливайте кров людську!

І саме образ Прометея примусив мене зробити такі висновки. Hе дивно, що Прометей-народ в Шевченковій поемі "Кавказ" — найсильніше втілення цього світового образу в українській поезії.

Поема "Кавказ" — це громадський подвиг Шевченка, бо в ній уперше в літературі кинуто заклик: "Борітеся — поборете!"

Ця поема — велична тривожна пісня про поневолені народи, яких вогнем і мечем підкорила Росія.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Можливі варіанти вступу:

Тарас Григорович Шевченко... Його феномен відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам'ять. Шевченко для нас більше, ніж великий поет — він національний пророк і мученик розіп'ятий і воскреслий.

Шевченко — поет наскрізь соціальний і весь у сфері духовних проблем. Кобзарева правда на землі не просто антонім кривди. Він завжди йде від "духу істини", якого світ не хоче прийняти. Саме ця проблема розкривається у творі...

Для кожної людини є на землі щось найдорожче, найсвятіше. Те, до чого ставишся з великою шанобливістю. Для мого народу такою святинею є Шевченко — натхненник наших національних ідей, проповідник волі і добра, правди і справедливості, Через його відточене геніальне слово народ усвідомив себе як національну цілісність.

Можливі варіанти висновку:

Шевченко не закликав до жорстокості, а, навпаки, закликав усіх, щоб схаменулися, щоб перекреслили давні прорахунки і почали життя нове, людське, чесне, справедливе. Цей твір висловлює безмежну любов Шевченка до своєї батьківщини, до свого народу та його культури.

Кобзареве слово ввійшло в плоть і кров народу. Для мене Шевченків геній сягає такої висоти, якої сягають тільки найвизначніші світочі людства. Його слово служить узірцем художньої довершеності, а життя — прикладом невичерпної відданості своїй Батьківщині, безмежної любові до України, свого народу.

Твори Шевченка актуально звучать і сьогодні. Вони вчать любити свою Вітчизну, виховують віру в творчі сили народу, надихають на самовіддану працю. Мрії поета про те, що "оживуть степи, озера", "а пустинню опанують веселії села", здійснюються в наш час. І це робить його нашим сучасником.

Шевченко — наш сучасник. Його твори, сповнені людяності і

правди, завжди актуально звучали і будуть звучати для всіх

поколінь.

Вислови про Шевченка:

"Шевченко — це той, хто живе в кожному з нас. Він — як сама душа нашого народу, правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись" (Олесь Гончар).

"Я розгортаю томик його "Кобзаря", і мені здається, що я кладу руки на трепетне, гаряче людське серце, що так багато пережило і так багато пізнало, і я відчуваю його потужний пульс у пристрасних вільних ритмах Шевченкового вірша" (Микола Бажан).

"Світова слава Шевченкова зростає й шириться разом зі славою його народу, разом із зростанням ролі й престижу нової, вільної України..." (Олесь Гончар).

"Вірний і геніальний син українського народу — безсмертний він належить усім народам, незалежно від того, якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії й прагнення всіх народів" (Гуфур Гулям).