" Доле, де ти?.."
(Т. Шевченко "Мені однаково...", "Минають дні, минають ночі",
"Думи мої, думи мої")
Однаково — щось у цьому слові відштовхує й змушує насторожитися.
Однаково — звучить меланхолійно і виснажено.
Однаково — відчай, біль. Крик душі, що вирвався назовні і важким каменем зірвався в безодню, ледь подолавши межу Між думкою та сказаним, самотній і непочутий. Крик, що зовсім і не крик, а скоріше приречений стогін помираючого...
Читати приклад твору →
Вірш "Минають дні, минають ночі" написано у в’язниці. Повторення слова "минають" уже налаштовує на мінорний настрій: так і відчуваєш ту нудьгу і відчай, уповільнений плин часу, який пригнічує в’язня і підштовхує його до роздумів. Саме ці думки й приведуть поета до філософських узагальнень, що перетвориться на вірші.
Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Тарас Шевченко неодноразово ставив перед собою питання: "А для чого живе людина? У чому суть людського життя?"...
Читати приклад твору →
Вірш "Минають дні, минають ночі" увійшов до збірки Тараса Шевченка "Три літа". Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями.
Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета і збудили пекучу ненависть до гнобителів...
Читати приклад твору →
По закінченні Академії мистецтв у Петербурзі Т. Шевченко повернувся в Україну. Свої почуття і настрої, які виникли у зв'язку з цією подією, він висловив у вірші "Минають дні, минають ночі...".
Поет знаходить Батьківщину такою самою, якою вона була і до його від'їзду. Безрадісна картина виникає перед його очима:
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя...
Жодної прогресивної думки, вільного слова не чує поет в Україні, здається, "заснули думи, серце і все заснуло..."...
Читати приклад твору →
Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього:
І день іде, і ніч іде,
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Т...
Читати приклад твору →
Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Кожного дня ми ставимо собі питання: для я чого живу, який слід залишиться після мене? Хтось мріє про славу і почесті, а інший хоче спокійного життя та тихої старості.
Цікаво, чи думав Тарас Шевченко, що стане своєрідним символом української нації, залишиться у пам'яті нащадків більше ніж поетом — втіленням гідності, духу, совісті? Напевно, ні...
Читати приклад твору →