Мої роздуми над віршем О. Підсухи "Мова"
Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого!
К. Мотрин
Нині ми є свідками знаменного повороту в нашій історії. Скільки ми мріяли про незалежність нашої держави, а скільки поколінь так і не змогли побачити цієї миті, скільки славних людей загинуло в боротьбі за неї! Століттями не могли ми мати власних шкіл, вузів, друкарень, не мани змоги навіть говорити українською мовою...
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О. Олесь
Мова — духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О.М.Підсуха — тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише у вірші "Мова":
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?..
На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі.
М...
"Мова — це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв'язок часів, сучасне перегукується з минулим". Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша "Мова" Олександра Підсухи. Перший рядок вірша "Ой яка чудова українська мова!" став крилатим висловом. У поезії автор з захопленням пише про багатство рідної мови, її різноманітність...
Читати приклад твору →