Закоханий у вроду слів,
Усіх Венер єдину піну,
Ти чародійно зрозумів
І мідних римлян, і Тичину.
М. Рильський
Сучасникам у історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів. справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття і переходять в безсмертя.
Серед багатьох таких імен — ім'я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму...
Вони повертаються до нас. Із небуття — у безсмертя. Так сьогодні досить часто кажуть про багатьох визначних діячів і митців української культури. На подібні теми пишуться твори на вступних іспитах, так називають свої дослідження науковці. Йде насамперед процес відновлення історичної, людської справедливості, спадкоємності культурних традицій.
Серед багатьох таких імен — Микола Костьович Зеров (1890—1937). Уже сама дата смерті звучить як вирок, свідчить про трагічність долі поета...
Творча індивідуальність письменника (Микола Зеров)
Спадщина Розстріляного Відродження — то важлива і цікава сторінка нашої культури. 1937-1938 роки стали чорними роками в історії української літератури. Розпрощались з життям талановиті, віддані своєму народові люди. Замовкла поетична пісня М. Хвильового, С. Плужника, М.Вороного, М.Зерова, інших. Пісня обірвана, та звучатиме вона ще багато років, даруючи насолоду, чаруючи серця читачів.
Микола Зеров — представник українського неокласицизму...