Роздуми над сенсом життя в оповіданні М. Шолохова "Доля людини"
І. М. Шолохов — видатний російський письменник, лауреат Нобелівської премії в області літератури. (Найпочесніша в світі премія була вручена 1965 року російському письменнику М. Шолохову, автору оповідання "Доля людини" та інших творів про життя трудового народу.)
ІІ. Доля головного героя оповідання.
1. Життя Андрія Соколова до війни. (У Андрія Соколова життя було звичайне: служив у Червоній Армії, працював, ростив дітей, будував дім, радів з того, що його сім'я живе не гірше за людей. Особливо й не замислювався над тим, заради чого живе.)
2. Розлука з дітьми та дружиною в перші дні війни. (Тільки розлучившись з Яриною та дітьми, відчув Андрій, як багато вони значили в його житті.)
3. Випробування, що випали на долю Соколова під час війни. (Участь в бойових діях, полон, перша спроба вирватися на свободу, примусова робота в полоні, втеча з полону, звістка про загибель Ярини з дочками, похорони сина Анатолія в останній день війни.)
4. Почуття людської гідності, воля до життя, любов до Батьківщини головного героя оповідання. (Ані за яких обставин, навіть в жахливих умовах полону, герой оповідання не втрачав почуття людської гідності, волі до життя, любові до рідної землі. Думаючи, що Мюллер викликав його аби розстріляти, Соколов веде себе достойно, не втрачає почуття людської гідності. А коли знову опинився на Батьківщині, Андрій став цілувати рідну землю. Заради цієї миті й терпів він всі знущання у фашистському полоні.)
- "Доля людини" (повний текст)
- "Доля людини" (скорочено)
- Що є найголовнішим у характері Соколова? (та інші запитання)
5. Життя Андрія Соколова після війни. (Життя Андрія після війни стало безбарвним, без близьких людей воно втратило свій сенс. І тільки з появою Ванюші серце Соколова почало відтавати, наповнюватись почуттями.)
ІІІ. Роздуми на сенсом життя в оповіданні. (Зображенням подій в оповіданні автор наштовхує читача на думку: людина живе заради того, щоб творити добро на землі, теплом свого серця зігрівати тих, хто поруч. Людина не може прожити своє життя в самотині. Життя набуває сенсу тоді, коли людина живе на рідній землі і їй є для кого жити.)