I. Людина і війна (тяжкі випробування під час воєн; жорстокість Другої світової війни; визвольна війна і радянський солдат, що захищав Батьківщину, домівку, сім'ю).
II. "Доля людини" М. Шолохова — розповідь про стійкість характеру російської людини, цілого народу:
1. Наскрізне питання повісті — що сильніше: обставини чи характер? (узагальнююче значення образу Андрія Соколова; усі епізоди об'єднані у "кругову" композицію, вони ніби іспити на витримку, на людяність, на віру в життя і людей).
2. Життя Андрія Соколова (подано окремими епізодами: втратив сім'ю, сина, пережив полон; після війни — трагічна безнадійність, самотність; та життя дарувало зустріч із сиротою Ванюшею).
3. Андрій Соколов — один з мільйонів подібних "непомітних героїв" війни (не вчиняв особливих подвигів, але у скрутні часи і хвилини виявив мужність, незламність характеру, людську гідність, попри все лишився сильною людиною).
4. Моральна перемога гуманізму (втрати війни,ненависть до ворогів не змогли вбити співчуття і доброти в душі Андрія Соколова; він усиновлює Ванюшу, в якого війна вкрала дитинство, і відігріває своє серце; відповідальність за долю дитини наповнює сенсом його життя).
III. Віра автора в перемогу людини над нелюдськими обставинами життя, мирного існування над війною, віра в спроможність людини захистити себе і, якщо потрібно, Батьківщину.