Вічна тема любові в трагедії В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта"
І. Запозичення сюжету трагедії "Ромео і Джульєтта" та нова трактовка італійської легенди В. Шекспіром. (В основі трагедії "Ромео і Джульєтта" — відомий сюжет давньої легенди, який використовували до Шекспіра англієць Артур Брук та італієць Маттео Банделло. На відміну від попередників, В. Шекспір створив гімн коханню.)
ІІ. Тема трагедії — всеперемагаюча сила кохання.
1. Картина давньої ворожнечі між родинами Монтеккі та Капулетті. (Ніхто зі старійшин цих родів не пам'ятає, через що почалась ворожнеча, але вони продовжують жити за законами родової помсти.
Шляхетні рівно знатні дві сім'ї
В Вероні пишній, де проходить дія,
Ведуть запеклі і тяжкі бої.)
2. Несподівана квітка кохання між юними представниками ворогуючих родин. (Ромео і Джульєтта, несподівано закохавшись, переступають через міжусобні чвари своїх близьких. Для закоханого Ромео Джульєтта — "світлий ангел", для Джульєтта Ромео — "єдина радість".)
3. Боротьба молодих людей за своє щастя. (Почуття героїв світле, глибоке, "як море, дна не має і любов". Через ворожнечу рідних вони не можуть сказати про нього вголос. Та Ромео вважає що:
Кохання може все і все здолає, —
Твоя рідня мені не перешкода.
Таємне вінчання. Розлука через загибель Тібальта на дуелі з Ромео. Вірність Джульєтти, її відмова від вінчання з Парісом.)
4. Смерть героїв — гімн коханню. (Ані Ромео, ані Джульєтта не хочуть жити один без одного:
Хай краще смерть від лютої злоби,
Ніж довгий вік без ніжності твоєї.)
ІІІ. Оптимізм трагедії "Ромео і Джульєтта". (Герої гинуть, але не вмирає їхнє кохання. Смерть юних Монтеккі і Капулетті примиряє їхні родини, кладе край міжусобним чварам.)