Початок другого тисячоліття у Європі відзначений багатьма доленосними подіями. Серед них — релігійні протистояння, таємні товариства, лицарські поєдинки, хрестові походи тощо. Все це дістало своє відтворення у любовно-сумних баладах трубадурів. Та доба була настільки втаємниченою, що й біографії поетів-співців кохання й лицарства були оповиті таємницею. Так "біографії" провансальського трубадура Джауфре Рюделя були складені через півтора століття після його смерті. Рюдель, як стверджували дослідники, був знатною людиною — князем Блаї, брав участь у другому хрестовому поході. Не обійшлося й без високого кохання. Він закохався у графиню за красу, доброчесність і благородство, про які чув від паломників. Щоб побачити графиню, Рюдель вирушив у хрестовий похід, але під час морської подорожі захворів і помер у Тріполі на руках графині. Вона наказала поховати його в соборі, а сама того ж дня постриглася в черниці. Можливо, ця легенда вигадана "біографами" на основі поетичних творів Рюделя, та вона лише збільшила інтерес до творчості трубадура.
Мені під час травневих днів
Приємний шебіт віддалік,
Зринає в пам'яті без слів
Моє кохання віддалік.
Навік я неспокійний став,
І не ростуть квітки між трав,
Як зимно у душі мені.
Інший сучасник Рюделя — французький трубадур Бертран де Борн — захоплювався не стільки "коханням віддалік", як військовими походами. Він був справжнім лицарем і разом зі своїм братом володів укріпленим замком. У своїх творах він талановито відобразив ідеологію дрібного лицарства, готового будь-якої миті взятися до зброї і змушеного через нестатки жити війною:
Люблю я бачить, як погнав
Юрбу озброєний загін,
Як мчать отари серед трав,
А військо лине навздогін...
І видно над рікою,
Як замок між гірських горбів
Обложений з усіх боків,
І темною габою
Шеренги мерехтять бійців,
Що виглядають між ровів.
(Переклад М. Терещенка)
Після надзвичайно бурхливого життя Борн подався у монастир, де й помер. Доба хрестових походів добігала кінця.