І. Олександр Пушкін — видатний російський "поет дійсності". (У романі "Євгеній Онєгін" Пушкін постає як "поет дійсності" — основоположник художнього реалізму в російській літературі. Починаючи з "Євгенія Онєгіна", як вважають критики, російська література навчилася бути поетичним "дзеркалом" цілих історичних епох.)
ІІ. Роман "Євгеній Онєгін" — "енциклопедія російського життя" двадцятих років XIX століття.
1. Від байронівського романтизму до реалізму. (Сучасна Пушкіну критика частенько порівнювала його роман у віршах "Євгеній Онєгін" з, байронівським "Дон Жуаном". Дехто вважав, що Пушкін вдався до наслідування. Спочатку Пушкін сам визнав, що жанровим поштовхом до написання "Онєгіна" послужив йому байронівський "Дон Жуан", але пізніше він зізнався: "Ніхто більше мене не поважає Дон Жуана..., але в ньому немає нічого спільного з Онєгіним". І це навіть попри те, що пізній Байрон поступово переходив на позиції реалізму, продемонструвавши це у "Дон Жуані".)
2. "Євгеній Онєгін" — соціально-психологічний роман. (Непрості часи російського суспільства, які передували 14 грудня 1825 року, знайшли відображення у романі Пушкіна: Автор з позицій "друга, брата, товариша" декабристів, яким вважав себе Пушкін, виніс суворий вирок реакційним явищам того часу. Описуючи галерею представників поміщицько-кріпосного дворянства, Пушкін застосував сатиру. З психологічною точністю змалював сусідів-гостей, які з'їхалися до Ларіних на день народження Тетяни. Цей майстерний опис ніби стає підґрунтям для зображення героїв гоголівських "Мертвих душ". У двох останніх розділах віршованого роману Пушкіна подається і психологічний портрет вищих прошарків суспільства — придворних аристократів російської столиці.)
- "Євгеній Онєгін" (повний текст)
- "Євгеній Онєгін" (скорочено)
- Як розкривається образ автора в романі? (та інші запитання)
3. Образ Євгенія Онєгіна. (Реалістичність образу Євгенія Онєгіна була досягнута частково завдяки тому, що автор наділив героя рисами свого характеру. В російській літературі Євгеній Онєгін започаткував галерею так званих "зайвих людей". Він почувався чужим і самотнім серед людей свого кола. Для нього навіть кохання втратило гостроту відчуттів. Через байдужість до навколишнього життя і до самого себе він завдає чимало горя і страждань іншим людям — навіть тим, котрі відчувають до нього справжні почуття.)
4. Образ Тетяни Ларіної. (Так само художньо узагальнений і образ Тетяни Ларіної. Він увійшов в російську літературу як символ чистоти жіночої душі, щирості, кохання, доброчесності.)
III. "Євгеній Онєгін" — дзеркало душі самого автора. (За висловом Бєлінського стосовно роману у віршах О. Пушкіна: "Тут все життя, вся душа, вся любов його; тут його почуття, поняття, ідеали".)