Використання Ібсеном аналітичної композиції у п'єсі "Ляльковий дім"

Використання Ібсеном аналітичної композиції у п'єсі "Ляльковий дім"

Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми XIX ст., що відроджувала традиції античної драматургії. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так композиційно побудована п'єса "Ляльковий дім". Аналітична композиція визначається ще й тим, яку роль у долі героїв відіграють події, що відбулися задовго до початку дії. У п'єсі "Ляльковий дім" ці сюжетні таємниці стають рушійними силами у розгортанні дії, в розвитку характерів героїв.

На початку п'єси Нора здається нам жінкою, яка неспроможна приймати самостійні, сміливі рішення. Вона підкоряється авторитету свого чоловіка Торвальда, якого вважає взірцем усіх чеснот. Усі сили віддає сім'ї. Але поступово з'ясовується, що Нора приховує якусь таємницю від чоловіка, щось таке, за що Хельмер не вибачить їй і сприйме як ганьбу. Жінка постійно перебуває під загрозою викриття. Вона відтягує момент, коли її чоловік прочитає листа від лихваря, що лежить у поштовій скриньці. Цим автор дає зрозуміти, що сутність стосунків подружжя не така, якою здається. Читача насторожує зверхнє ставлення до дружини, нерозуміння її внутрішнього стану. Нора, навпаки, вражає вмінням володіти собою. Поступово розкривається таємниця, яку приховувала Нора. Вона підробила підпис свого батька, щоб добути грошей і врятувати від хвороби чоловіка. Але Хельмер сприймає це як ганебний учинок. Нора вражена егоїзмом Торвальда. Адже вона зробила це заради кохання.

У кінці п'єси розкриття таємниці остаточно розвіює ілюзії про благополуччя і щастя Хельмерів, зриває маски з героїв. Нора постає як сильна, цільна натура, яка може сама вирішувати свою долю. Її розрив з чоловіком, в якому вона зневірилась, її небажання залишатися "лялькою" — яскравий доказ цьому.

Отже, за допомогою аналітичної композиції п'єси Ібсен показав невідповідність між зовнішнім і внутрішнім. Автор порушив проблему становища жінки в сім'ї, відповідальності особистості перед собою, світом і суспільством, а також суспільства перед особистістю.