Мужній герой мужнього письменника (за повістю Е. Хемінгвея "Старий і море")

Ернест Міллер Хемінгвей — американський письменник, лауреат Нобелівської премії, сильна й мужня людина. Письменник побував на п'яти війнах, був учасником багатьох історичних подій у різних точках планети; він любив відвідувати Іспанію з її фієстами, бувати в Африці на полюванні (сафарі), виходити в море на своєму розвідувальному катері... Він любив бути в центрі життя. "Хемінгвей — людина ризику", — так говорили про нього сучасники.

Мені дуже сподобався Хемінгвей як особистість. Звичайно, треба було б написати — як письменник, але з цим якраз і проблеми. Чомусь не вдалося мені дочитати до кінця "По кому подзвін", а "Прощавай,, зброє!" прочитав, хоча від твору я не в захваті. Повість "Старий і море" дочитав і дивуюсь — що ж так притягує мене в цьому творі? Не можна сказати, що ситуація звичайна, але для кубинських моряків — рибалок досить типова: величезна риба затягла рибалку на невеликому човні далеко в море. У Сантьяго було декілька прототипів. Та й Хемінгвей називав то одного, то іншого рибалку, які послужили йому прикладом у створенні образу. На фотокартці, яку я побачив в одній з книг — звичайний старий і звичайний Хемінгвей. З вигляду прості люди, схожі на мого сусіда: теж з бородою та з вудкою. Але ж увійшли вони в історію. Чому? Що такого написав Хемінгвей, щоб бути знаменитим письменником? Звичайно, не такий уже я знавець літератури, щоб говорити про таке, але ж виникає все-таки в голові це питання... Можливо, вся хитрість у тому, що люди просто любили ту справу, якою займалися, жили так, як вважали за потрібне.

Наприклад, старий Сантьяго. Цей дід не має ніякого статку. Навіть дивує те, як він може так жити — ні ліжка нормального, ні ковдри, ні подушки. їсти нічого, живе в борг. Маноліно — і той вже має якусь копійку та старається допомогти дідові. Бідняк бідняком, а повагу викликає: колись він був чемпіоном з армрестлінгу, але сам покинув займатися цим видом спорту, бо права рука більше була потрібна йому для роботи, ніж для забави. Він і лівою міг перемагати, але вона його іноді підводила. І Сантьяго покинув цю справу, бо програвати не хотів і роботу поставив на перше місце. Мене дивує ще одне: старий виходить у море не один день чи тиждень, залишаючись без улову. Вже вісімдесят чотири дні в нього вистачає терпіння йти в море і повертатися ні з чим, він продовжує вірити в те, що впіймає величезну рибину, бо він "незвичайний старий". Міг би собі ловити біля берега, де навіть сліпий рибалка має улов! Усі довкола вже вирішили, що удача відвернулася від старого, що прийшов час миритися зі старістю й рибалити на мілині без ризику. Але дід нам показує приклад стійкості та віри в себе — треба вірити в успіх, і він прийде! На жаль, рибалці не вдалося дотягти величезного марліна додому, але як він боровся з акулами! Він не злякався цих хижаків, вступив із ними у двобій, хоча, напевне, здогадувався, що вони переможуть. Але ж і думки такої не допускав! Він робив те, що мусив робити! Він вірив у себе! Саме цим він викликає повагу. І тому отримує винагороду — Маноліно (молодий, сильний) не кидає діда, а навпаки, вирішує, що буде рибалити тільки з Сантьяго, бо йому треба ще багато чого в нього навчитися. Значить, головне не вік людини і навіть не її фізичні можливості, а щось більше — її дух.

Старий Сантьяго викликає повагу ще й тому, що він не "рвач". Він не намагається просто набити кишеню. Бере від природи стільки, скільки йому потрібно для власного прожитку, а то й менше. З його умінням, азартом, фізичною силою він міг би мати й більший будинок, і кращі умови життя. Але для нього головне — не заробіток. Він відчуває себе таким самим створінням природи, як риби та птахи. Його захоплюють черепашки й летючі риби. Він не перестав помічати навколо себе світ природи та говорить: "Як добре, що людина не навчилася закидувати сіті на місяць і зорі". Риба для нього — сестра, і вбиває він її не заради знищення й заробітку, а заради прожитку. Це необхідність.

Герой Хемінгвея — мужня, сильна людина. Старий не займається балаканиною. Він просто виконує свою справу. Це справжній "герой кодексу". Своєю поведінкою він доводить, що "людину можна знищити, а здолати не можна". На прикладі героїв Хемінгвея і на прикладі його власного життя можна навчитися бути сильною особистістю, мужнім чоловіком, людиною з високими моральними принципами.